Довідник з української літератури

КОПИСТЕНСЬКИЙ ЗАХАРІЯ (бл. 1585 (за Б. Струмінським), Перемишль, тепер Польща — 21.03.1627, Київ) — письменник — полеміст, громадсько-культурний і церковний діяч.

Народився в сім'ї православного священика, навчався у Львівській братській школі. У 1612 — 1614 рр. — архімандрит Києво-Печерської лаври. На цій посаді виступав за зміцнення автономії Лаври, створив «шпиталь для малоімуших», розвинув книго друкування. Був редактором і перекладачем низки лаврських видань, зокрема автором теологічної морально-дидактичної передмови до «Часослова» (1616), а також «Бесіди св. Іоана Золотоустого на 14 посилань св. Апостола Павла» (1623), що складається з двох частин: 1) церковно-богословської; 2) історико-філософської, у якій автор прагне збагнути загадку безсмертя людського духу. Ймовірно, 3. Копистенський — автор антипротестантської «Книги про віру», виданої під псевдонімом Азарії (1619, 1620 — 1621). Йому належать і «Казаннє на чесном погребі... Єлисея Плетенецького» (1625) та «Олімпія, або казання на рокову пам'ять Єлисея Плетенецького» (1625).

Основна літературна праця З. Копистенського — полемічний трактат «Палінодія, або Книга оборони кафолічної святої апостольської східної церкви, і святих патріархів, і про греків, і про руських християн» (1619 — 1622), що є відповіддю на книгу уніатського архімандрита Льва Кревзи «Оборона церковної єдності» (Вільно, 1617, польською мовою). Назва твору має кілька перекладів — тлумачень, зокрема «Пісня у відповідь ворогові». Автор виступає на захист православної віри як єдино можливою способу обстоювання національної окремішності в контексті національно-політичних проблем кінця XVI ст., доводить рівність усіх єпископів грецької і римської церкви. Водночас З. Копистенський постає істориком церкви з глибокою й виваженою науковою богословською думкою. Автор — патріот свого «славного й благословенного народу, россох», він захоплено пише про запорозьке військо, що бореться проти турецько-татарських нападів, виступає за єдність слов'янських народів. Високо оцінює патріотичну, громадсько-культурну діяльність Костянтина Острозького. «Палінодія...» написана на основі численних історичних, літературних і фольклорних джерел, мова образна та афористична.

Літ.: Голубев С. Киевский митрополит П. Могила и его сподвижники. К., 1883; Завитневич В. Палинодия Захарии Копистенского и ее место в истории западно-русской полемики XVI — XVII вв. Варшава, 1883; Сушко О. Причинки до студій над текстом Палінодії // ЗНТШ, 1903. Т. 54.

Г. Усатенко