Довідник з української літератури

КОХОВСЬКИЙ ВСЕВОЛОД

КОХОВСЬКИЙ ВСЕВОЛОД (псевд. — Данило Медовик, Погонець, Володько Нечуй, В. К, Вс. П.; 16.03.1835, с. Стародубівка, тепер Слов'янського р-ну Донецької обл. — 14.05.1891, Петербург) — письменник, педагог.

Засновник (1864), голова Ради (1870), директор (1889 — 1891) Петербурзького педагогічного музею військово-навчальних закладів („Соляной городок”), організатор Педагогічної бібліотеки, в якій були й видання українською мовою. Пропагував у Петербурзі українську мову. Опублікував у „Основі” (1862) „Лист до основ'ян”, низку оповідань „З народних уст”, науково-популярну розвідку „Устна мова з науки про дощ”. 1863 р. написав сатиру на псевдо-патріотів, надруковану львівською „Правдою” під заголовком „Пан Комарчук” (1870). У Галичині друкувався в шкільних читанках (Львів, 1876 — 1889), за якими діти навчалися української мови. І. Франко вважав, що українське слово В. Каховського „має тривку літературну вартість”. О. Білецький визначав його публікації як „дуже характерні” в діяльності українських громад, як ті, що влучали в „саму точку”. У 1873 — 1889 рр. вийшли друком педагогічні праці В. Каховського у віщаннях Петербурзького педагогічного музею. Популяризував творчість Т. Шевченка, 1862 р. виголосив промову про Кобзаря на панахиді у Петербурзі, збирав його малярські твори (тепер зберігаються у Державному музеї Т. Г. Шевченка в м. Києві).

Літ.: Рогов П. И. Памяти В. П. Коховского // Pyс. школа. 1891. Т. 2. № 7—12; Семенов Д. Д. Всеволод Порфирьевич Коховский // Pyс. старина. 1892. Т. 74. № 5; Веигеров С. Критико-биографический словарь русских писателей. Пг., 1915; Мазуркевич О. Р. „Пан — народолюбець” Вс. Коховського // Зброя слова: Українська демократична література. К., 1955; Франко І. Нариси з історії українсько-російської літератури до 1890 р. // Франко І. Зібр. творів: У 50 т. К, 1984. Т. 41.

О. Мазуркевич