Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Довідник з української літератури

КУХАРЕНКО ЯКІВ (псевд. — Кухар Яцько, Мішковський Яків; 1800, м. Катеринодар, тепер м. Краснодар —08.10.1862, м. Катеринодар) — письменник, етнограф.

Походив із козаків, які після зруйнування Січі оселилися на Кубані. Освіту здобув у Катеринославській військовій гімназії, служив у Чорноморському козачому війську, де пройшов шлях від сотенного осавула до наказного отамана, з 1853 р. — генерал-майор. У 30-ті роки XIX ст. встановив зв'язки з харківськими письменниками і вченими М. Костомаровим, І. Срезневським, А Метлинським, О. Корсуном та ін. 1840 р. познайомився з Т. Шевченком, який проявив до нього щиру симпатію й повагу. Багато років вони листувалися, збереглося 12 листів Т. Шевченка і 7 — Я. Кухаренка. Останній морально підтримував засланого поета, допомагав грішми. Т. Шевченко присвятив йому поему «Москалева криниця», надсилав свої твори, автопортрет. Помер Я. Кухаренко в полоні у горців, куди потрапив під час переправи через Кубань. Тіло його викупив син і поховав у Катеринодарі.

В українській літературі Я. Кухаренко виступав як поет, драматург, прозаїк. П'єса «Чорноморський побит на Кубані між 1794 і 1796 роками» (1836) позначена поєднанням реалістичних і романтичних рис. Тут постають етнографічно правдиві картини з життя українських козаків періоду освоєння Кубані, неординарні особистості — закохані Маруся та Іван. Автор виявив неабияку вправність у використанні народнопісенного матеріалу лірично-побутового та історичного характеру, показав добре знання української мови та гумору. П'єсу схвально оцінив Т. Шевченко, клопотався про її публікацію, радив поставити на сцені аматорського гуртка українських студентів Медико-хірургічної академії в Петербурзі. 1867 р. п'єсу поставила галицька трупа О. Бачинського в м. Стрий. 1878 р. М. Старицький переробив п'єсу Я. Кухаренка на лібрето оперети «Чорноморці», музику до якої написав М. Лисенко. У 40-ві роки Я. Кухаренко написав поему «Харко, запорозький кошовий» (надруковано 1913), в якій він зробив спробу поетичної обробки історії Кубанського війська. Автор часом дещо вільно поводиться з хронологією і характеристикою історичних осіб, однак у поемі є досить вдалі місця змалювання Запорозької Січі, її підступного зруйнування. В центрі твору — постать козака Харка, який, мандруючи морем, потрапляє в невідомий край. На цьому твір обривається, та загалом у ньому переконливо відображено побут кубанських поселенців, насичений українським національним колоритом. Хоча бурлескно-травестійна форма поеми й суперечила серйозному історичному сюжету, але в історії української літератури вона стала помітним явищем. Я. Кухаренко — автор оповідання «Вороний кінь», етнографічних нарисів «Пластуни» та «Вівці і чабани в Чорноморії», уклав «Чабанський словарь».

Літ.: Кулиш П. Несколько предварительных слов (Передмова до «Чорноморського побиту») // Основа. 1861. Т. 11; Рєзанов В. Т. Г. Шевченко та Я. Г. Кухаренко // Зап. Укр. наук, т-ва в Києві. 1926. Т. 20; Орел В. З біографії та літературних зв'язків Я. Кухаренка // Рад. літературознавство. 1969. № 2; Хропко П. Біта джерел української реалістичної поезії. К., 1972; Хропко П. Українська драматургія першої половини XIX ст. К., 1972; Зеров М. Українське письменство XIX ст. // Зеров М. Твори: У 2 т. К., 1990. Т. 2.

Ж. Ляхова





загрузка...
загрузка...