Довідник з української літератури

МАРКОВИЧ ОПАНАС

МАРКОВИЧ ОПАНАС (псевд. — А. М.; М-ч А. В.; Опанас; 08.02.1822, с. Кулажинці, тепер Гребінківського р-ну Полтавської обл. — 01.09.1867, Чернігів) — фольклорист і етнограф.

Освіту здобув на історично-філологічному факультеті Київського університету (1843 — 1847). Ще студентом брав участь у фольклорно-діалектологічній експедиції, записував фольклор по селах Полтавщини. 1845 р. вийшла перша публікація „О гадании малороссиян 24 и 30 ноября”. Студентом зустрічався з Т. Шевченком, став членом Кирило-Мефодіївського братства. 1847 р. заарештований „за недонесення про одне таємне товариство і зберігання в себе віршів обурливого змісту” (поезії Шевченка) і висланий до Орла, де був призначений на посаду молодшого помічника управителя губернської канцелярії.

1851 р. з дружиною М. Вілінською (Марко Вовчок) повернувся в Україну. Діставши посаду коректора „Черниговских губернских ведомостей”, фактично вів неофіційну частину, друкував там чимало історично-етнографічних і літературних матеріалів. З березня 1853 р. працював бухгалтером Київської палати державного майна, продовжував разом з дружиною записувати фольклорний матеріал, брав активну участь у підготовці до видання збірки А. Меглинського „Народные южно-русские песни”, де вміщено близько 100 пісень у записах Марковича. 1854 р. здійснив етнографічний опис з народних уст „Родини, хрестини і похрестини”. З 1855 р. — викладач географії Немирівської гімназії, де 1857 р. влаштовується аматорська вистава „Наталка Полтавка” L Котляревського, до якої у співпраці з Йоганном Лангером (капельмейстер графа Б. Потоцького) О. Маркович написав партитуру. У такому музичному супроводі „Наталку Полтавку” було поставлено й у Чернігові (1862). Музичні здобутки О. Марковича ґрунтувалися на власному практичному досвіді збирача й записувача народних мелодій. За вплив на розвиток музичної фольклористики в Україні І. Франко поставив О. Марковича в ряд творців „окремої школи національної української музики”.

У 1859 — 1861 рр. фольклорист перебував у Петербурзі, зустрічався з Т. Шевченком, іншими літераторами, брав участь у виданні журналу „Основа”. У квітні 1861 р. він організував концерт, присвячений пам'яті Шевченка, кошти від якого були передані родичам поета. О. Маркович багато сприяв літературній творчості Марка Вовчка, орієнтуючи письменницю на моделювання народного життя, творче опрацювання усної поезії українців.

З 1861 р. вчений жив у Чернігові, служив мировим посередником, захоплювався фольклористикою та етнографією. Зібраний ним фольклорний матеріал було опубліковано у виданні „Українські приказки, прислів'я і таке інше. Збірники О. В. Марковича і других. Спорудив М. Номис” (СПб., 1864), а також у збірниках П. Чубинського, І. Рудченка, М. Костомарова, М. Драгоманова, В. Гнатюка та ін.

Літ.: Чалий М. К биографии А. В. Марковича //Киев. старина. 1894. Кн. 5 ;М.З. (Марія Загірня). Афанасий Васильевич Маркович. Чернигов, 1896; Коцюба О. Робота О. В. Марковича над збірником прислів 'їв і приказок // Наук. зап. Ніжин, пед. ін-ту ім. М. В. Гоголя. Сер. філол. наук. Ніжин, 1962. Т. 13; Дей О. Фолькористачно-збирацька діяльність Опанаса Марковича та Марка Вовчка // Фольклорні записи Марка Вовчка та Опанаса Марковича. К., 1983.

Ж. Ляхова







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.