Довідник з української літератури

МАСЛЯК ВОЛОДИМИР

МАСЛЯК ВОЛОДИМИР (псевд. — Володимир Залуквич, Вуйко Владзьо, Ов- сій Паленичка, Судислав та ін.; 14.09.1858, с. Сернки Середні, тепер Діброва Рогатинського р-ну Івано-Франківської обл. — 15.07.1924, Львів) — поет, прозаїк, перекладач, літературознавець, журналіст.

Навчався у Львівському і Ягеллонському (Краків) університетах. Із 1888 р. викладав у гімназіях міст і містечок Галичини, в тому числі у Львові. Працював у редакціях часописів „Діло”, „Зоря”, „Зеркало”, „Нове зеркало” (останні — сатиричні); 1886 р. видав книжку „Поезії” (т. 1), 1897 — збірку віршів „З чорного шляху”, 1919 — „Поезії”. Для образного мислення В. Масляка прикметні розмірковування над минулим і сучасним України (зокрема, критицизм щодо ідеалізації козацько-гетьманських часів — „Будьмо вже мудріші”), передсимволістська стилістика („Над луко морем”). Центральний у письменника образ неньки — України позначений драматизмом у вподібненні Ніобі, русявій „невісті” (з прибитими до хреста руками, зраненій неволею й кайданами вдовиці, що „воскресення жде і волі”). Патріотична віра в „день обнови”, громадські „виходи” властиві календарному жанрові („Щедрий вечір”, „Рускій хаті (З Новим роком)”. Запізнілому романтикові не чужим було козакофільство (поеми „Байда”, „Похід Наливайка”), Гумористика й сатира В. Масляка черпала образи й сюжети з життя („Жидок і мужик”), галицьких анекдотів („Логічно”), Біблії („Суд Соломона”), традиції Руданського („Той, що над нами”, „Як в пеклі”). Діалоги в нього жваві, мова — колоритна, використовує народну етимологію, гру слів тощо.

Деякі ліричні тексти поета поклали па музику М. Вербицький, А. Вахнянпн. В. Масляк — автор сатиричної повісті „Кістяки Гольбейна” (1896), що компрометує галицькі українські „мертві душі” з інтелігенції, сатиричних книжок „Кандидат” і „Аристократи”, історико-літературних студій „Значення Івана Котляревського в руській літературі”, „З літератури руської” (характеризується Федьковичів доробок), статті про твори польських класиків Ю. Словацького і В. Реймонта. Перекладав вірші Ф. Шіллера, В. Гюго, П. Прерадовича, твори Н. Кобринської. Впорядкував збірники „Коляда... на рік 1897” і „На великі роковини і в пам'ять І. Котляревського” (1898).

Літ.: Кримський А. „Кістяки Гольбейна” 11 Кримський А. Твори: У 5 т. К., 1972. Т. 2; Каспрук А. А. Українська поема кінця XIX — початку XX ст. К., 1973; Франко І. Українська література в Галичині за 1886 рік // Франко І. Зібр. творів: У 50 т. К., 1980. Т. 27.

В. Погребенник