Довідник з української літератури

МИЛОРАДОВИЧ ВАСИЛЬ

МИЛОРАДОВИЧ ВАСИЛЬ (13 01.1846, с. Токарі, тепер Лохвицького р-ну Полтавської обл. — 1911, с. Литвяки, тепер Лубенського р-ну Полтавської обл.) — етнограф і фольклорист.

1869 р. закінчив юридичний факультет Харківського університету зі вченим ступенем кандидата. Деякий час працював помічником присяжного повіреного у Полтавському окружному суді, а потім, до виходу на пенсію (1890), мировим суддею в Лубенському повіті. Робота в судах дала йому змогу глибоко вивчити народну культуру й побут. На пенсії В. Милорадович цілком присвятив себе етнографії і фольклористиці.

Перша публікація „Весільні пісні в Лубенському повіті Полтавської губернії” вийшла друком 1890 р. Вона містила 259 весільних пісень із докладною їх паспортизацією. 1895 р. „Киевская старина” надрукувала праці „Робітничі пісні Лубенського повіту Полтавської губернії, зібрані в 1890 — 93 рр.” та „Історична пісня”. В Харкові вийшла збірка „Народні обряди та пісні Лубенського повіту Полтавської губернії” (1897). У праці „Народна медицина в Лубенському повіті Полтавської губернії” (1900) автор не обмежився лише описом народних засобів лікування, а спробував з'ясувати такі питання, як народні уявлення про походження хвороб, вплив релігії на народне лікування тощо. Цікавий нарис ученого з демонології „Українська відьма” (1901) є логічним продовженням „Заміток про малоруську демонологію” (1899). Фундаментальною працею В. Милорадовича є „Життя-буття лубенського селянина” (1902). Тут описується матеріальна культура жителів Лубенщини, зокрема надвірні будови, зовнішні стіни хати та її внутрішнє розташування, хатні прикмети, обряди при накладанні стелі та входинах, прикмети на новосіллі, свята, звичаї, одяг тощо. В „Киевской старине” вийшли друком праці краєзнавця „Середня Лубенщина” (1903) й „Степова Лубенщина” (1904).

В. Милорадович — автор ряду статей з теоретичних проблем фольклору, численних етнографічних досліджень. Деякі збірки („Вечірні та любовні пісні Лубенського повіту Полтавської губернії”, „Веснянки та петрівки Лубенського повіту Полтавської губернії...”) були заборонені цензурою за популяризацію українського побуту. У своїй роботі вчений послуговувався працями Даля, Сумцова, Чубинського, Тейлора та ін. За збірку „Казки і оповідання, записані в Лубенщині” нагороджений срібною медаллю Російського географічного товариства (1899). Писав вірші, перекладав поезію.

Літ.: Сумцов М. Діячі українського фольклору. X., 1910; Горленко В. Ф. В. П. Милорадович // Нар. творчість та етнографія. 1966. № 2.

С. Мотовиловець







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.