Довідник з української літератури

ОНУФРІЙ (рр. нар. і см. невід.) — поет — компілятор, церковний діяч.

Був ігуменом Преображенського монастиря поблизу Харкова (1693—1696, 1705—1709). Автор рукописного збірника «О пріроженю человческом, под которою планетою знамен небесных родится всяк человек, важностю и комплексіями и обтаєм зде описано єсть...», складеного між 1696 — 1699 рр. Сюди ввійшли перекладені з польської мови епіграми календарного циклу Лазаря Барановича, а також прозові статті «О прироженю земле, як она єст в долготу, широту и толщину», «О разделеніи времен возраста человеча и веков єго» та ін. Певний інтерес становлять ті вірші Онуфрія, в яких зафіксовано побут українців і їх морально-етичні переконання початку XVIII ст. — «О природе человеческой визнаніє», «О женах беременных», «О женской природe», «О полуденном сне, иже недобре єсть в полдень спати», та ін.

Літ.: Антологія української поезії: В 6 т. Українська дожовтнева поезія // Твори поетів XI—XVIII ст. К„ 1984. Т. 1.

М. Судима