Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Довідник з української літератури

ОРНАМЕНТАЛЬНИЙ СТИЛЬ — стиль, характерний для літератури Київської Русі XII ст. Його основними ознаками є мозаїчність, використання старого матеріалу як прикраси нового твору, вільне зміщення в часі, смілива зміна теми, включення до оповіді численних відгалужень від основної теми, символічність відтворення дійсності тощо.

Творам, написаним у XII ст., притаманні нагромадження прикрас, гіперболізація, протиставлення, ускладнений синтаксис, яскрава ритмізація мови. У них цінується не дотримання традицій, а новації.

Ознаки орнаментального стилю чітко проявилися в проповідях Кирила Туровського, Климента Смолятича, Серапіона та ін., у «Києво-Печерському патерику», в літописах (Галицько-Волинський, Київський), молитвах і навіть у юридичних пам'ятках.

Найвизначнішою пам'яткою, в якій орнаментальний стиль відбився з найбільшою повнотою, є «Слово о полку Ігоревім». Із цим стилем пов'язане так зване «плетеніє словес».

Елементи орнаментального стилю «відновилися» в творчості українських і російських письменників першої третини XX ст. (Г. Михайличенко, М. Хвильовий, Г. Косинка, М. Яловий, Ю. Яновський, Б. Антоненко-Давидович, Андрій Бєлий, О. Ремізов, Вс. Іванов, Б. Пільнякта ін.).

Літ.: Лихачев Д. С. Позика древнерусской литературм. М., 1979; Бахматова Г. М. Російська орнаментальна проза: світовідчуття на межі епох // Рад. літературознавство. 1988. № 10; Бахматова Г. М. Український орнаменталізм: загальне і своєрідне (До проблеми концептуальності стилю) // Рад. літературознавство. 1989; Чижевський Д. І. Історія української літератури: Від початків до доби реалізму. Тернопіль, 1994.

М. Сулима