Довідник з української літератури

ПОЕТИКИ

ПОЕТИКИ (від грецького — майстерність творення). „Словник іншомовних слів” подає три значення слова поетика: 1) наука про художню літературу, теорія літератури; 2) теорія поезії (композиція, образність мови, ритміка, римування тощо); 3) система художніх принципів того чи іншого літературного напряму або окремого поета.

Поява поетик в Україні пов'язана з виникненням шкільної освіти. Спершу елементи поетики включалися до підручників з граматики. Так, розділ „О метре” ввійшов до „Граматики словенської” Лаврентія Зизанія (1596), розділ „О степенєх стіхотворныя меры” — до „Грамматіки словенскія” Мелетія Смотрицького (1618; 1619); є відомості про правила версифікації у „Граматіці або писмениці языка словенскаго...” (Кременець, 1638).

Збереглося кілька поетик XVII ст., серед них — 1671 р., „Fons Castalius” (1685), 1687 р., „Lео Roxolanus” (1693), „Туга” (1696); київська поетика „Tiber artis poeticae...” (1637) вважається загубленою. Поетик із XVIII ст. збереглося більше.

Курс навчання в Києво-Могилянській академії складався з восьми класів або „шкіл”: фари або аналогії, інфими, граматики, синтаксими, поетики, риторики, філософії, богослов’я. Термін навчання — дванадцять років (у філософському класі навчалися два роки, у богословському — чотири). Курси поетики й риторики належали до найулюбленіших у Києво-Могилянській академії (позаяк у XVII — XVIII ст. „по искательству совершенного знанія и науки” учням дозволялося залишатися в тому чи іншому класі не один рік, то були випадки, коли в класі поетики або риторики окремі учні навчалися по кілька років). Курс поетики умовно складався з двох частин — загальної і часткової (прикладної).

Спираючись на „Поетику” Аристотеля, „Послання до Пізонів” Горація, а також на поетики Ієроніма Віди, Юлія Цезаря Скалігера, Якова Понтана, Якова Масена та ін., українські викладачі поетики складали власні підручники з поетики (як правило, рукописні). Загальна поетика включала в себе визначення поезії, тлумачила матерію і природу поезії, розповідала, що таке наслідування, вигадка, віршова мова тощо.

Прикладна або часткова поетика присвячувалася видам поетичних творів, правилам їхнього складання; тут же пропонувалися зразки поетичних творів. Обов'язковим було написання викладачем драматичного твору й підготовка вистави за ним. Учні в класі поетики здобували знання про стиль, період, тропи й фігури, ритміко — інтонаційні особливості періоду, а також про епічну, драматичну, сатиричну, буколічну, елегійну, ліричну, епіграматичну, курйозну й фігурну поезію. Вони дізнавалися про емблеми, символи, ієрогліфи, про загадки, байки та апологи, пародію.

Як правило, всі приклади бралися з латиномовних текстів. В окремих випадках за приклад правили польськомовні зразки. Лише у XVIII ст. почав вивчатися український силабічний вірш (поетика Гедеона Сломинського). Часом від смаку викладача залежало, жити чи не жити тому чи іншому виду поезії (порівн. наслідки негативного ставлення Феофана Прокоповича до курйозної поезії).

Серед викладачів поетики були Іларіон Ярошевицький (Ярошевський), Іларіон Мигура-Плаксич, Феофан Прокопович, Лаврентій Горка, Максентій Ширський, Паїсій Клепиць, Симон Коха- новський, Некгарій Трояновський, Михайло Слотвинський, Інокентій Нерунович, Феофан Трохимович, Митрофан Довгалевський, Сильвестр Ляскорон- ський, Павло Конюскевич, Варлаам Лащевський, Тихон Александрович, Гедеон Сломинський, Георгій Щербацький та ін.

Літ.: Петров Н. И. О словесних науках и литературных занятиях в Киевской академии от начала до ее преобразования в 1819 году // Тр. Киев. духовной академии. 1866. Т. 2. № 7; 1866. Т. 3. № “11; № 12; 1867. Т. 1. № 1; 1868. Т. 1. № 3; Попов П. М. З історії поетики на Україні (XVII — XVIII ст.) // Матеріали до вивчення історії української літератури. Т. 1. Давня українська література. Доба феодалізму — до кінця XVIII ст.). К., 1959; Сивокінь Г. М. Давні українські поетики. X., 1960; Довгалевський Митрофан. Поетика (Сад поетичний). К., 1973; Крекотень В. І. Київська поетика 1637 року // Літературна спадщина Київської Русі і українська література XVI—XVIII ст. К., 1981; Наливайко Д. С. Київські поетики XVII — початку XVIII ст. в контексті європейського літературного процесу // Літературна спадщина Київської Русі і українська література XVI— XVIII ст. К., 1981; Маслюк В. П. Лапшомовні поетики і риторики XVII — першої половини XVIII ст. та їх роль у розвитку теорії літератури на Україні. К, 1983.

М. Сулима