Довідник з української літератури

БІЛОЗЕРСЬКИЙ МИКОЛА

БІЛОЗЕРСЬКИЙ МИКОЛА (1833, х. Мотронівка, тепер у складі с. Оленівка Борзнянського р-ну Чернігівської обл. — 11.06.1896, м. Борзна) — фольклорист і етнограф.

Брат Ганни Барвінок і Василя Білозерського. Навчався у Петербурзі. Присвятив себе журналістсько-видавничій діяльності. Редагував „Черниговские губернские ведомости”, видав збірник „Южнорусские летописи, открытые и изданные Н. Белозерским” (1856). Чимало зібраних ним пісень уміщено в збірці

Метлинського „Народні південноруські пісні” (1854), а приказки й прислів'я — у збірці М. Номиса „Українські приказки, прислів'я і таке інше” (1864). М. Білозерський — один із перших шевченкознавців: він зібрав записи розповідей Забіли, М. Лазаревського, А. Лизогуба та інших приятелів Т. Шевченка і опублікував у журналі „Киевская старина” (1882, № 10) дослідження „Тарас Григорьевич Шевченко по воспоминаниям разных лиц (1831—1861)”.

В архівах зберігається рукописна спадщина М. Білозерського. Так, зокрема, в ІМФЕ HAH України є рукопис праці „Про кобзарів і список кобзарів” та інші фольклорно-етнографічні матеріали.

В. Мельник