Довідник з української літератури

РУСАЛКА ДНІСТРОВАЯ

„РУСАЛКА ДНІСТРОВАЯ” — український альманах, який видавала „Руська трійця” 1837 р. в Будимі (тепер Будапешт).

Своїм змістом, мовою і навіть новою абеткою альманах рішуче заперечував анахронічні літературні традиції, культивовані до того в Галичині, став подією в духовному житті освічених українців. „Русалка Дністровая” об'єктивно викривала політику денаціоналізації західноукраїнського населення, ігнорування та приниження історичних і культурних традицій усього українського народу. Намагаючись піднести національну гідність своїх краян, М. Шашкевич, Я. Головацький, І. Вагилевич наголошували на історичній, культурній і мовній єдності мільйонів українців, роз'єднаних кордонами двох реакційних імперій.

Композиційно альманах складається з чотирьох розділів: „Пісні народні”, „Складання”, „Переводи”, „Старина”. Отже, упорядники звернули увагу на найістотніші питання в розвитку національної літератури — її зв'язки з фольклором, із словесністю інших народів, з художнім досвідом минулого. Розділ „Складання” містив десять оригінальних творів упорядників альманаху. Серед них — громадянський вірш „Згадка”, балада „Погоня”, ліричні поезії „Розпука”, „Веснівка”, „Туга за милою”, „Сумрак вечірній” і казка „Олена” М. Шашкевича, балади „Мадей” та „Жулин і Калина” І. Вагилевича, поезія „Два віночки” Я. Головацького.

В альманасі принципово порушувалося й заплутане для галичан питання про шляхи розвитку української літературної мови. Звернувшись до народного мовлення, орієнтуючись на багатство й красу мови усної поезії, діячі „Руської трійці” вказали своїм сучасникам єдино правильний шлях у розв'язанні мовної проблеми. Вони рішуче виступили за цивільну азбуку, що вже слугувала літературам східнослов'янських народів.

„Русалка Дністровая” задокументувала початок становлення нової літератури в Галичині. Якщо досі тут культивувалися жанри „високої” поезії, представлені псевдопафосними панегіриками та одами на честь давньоруських князів і сучасних авторам митрополитів, якщо в тих запізнілих епігонсько-провінційних наслідуваннях іншомовної класицистичної літератури, власне, відбивалися кастові інтереси місцевого духовенства, то альманах розповідав про народ, його духовну творчість, звичаї та обряди, про його героїчну історію. Замість мертвечини в альманасі забуяло життя. Саме весняною свіжістю захопили ці справжні квіти „червоноруської” музи М. Максимовича, а І. Франко схарактеризував альманах як явище наскрізь революційне.

Не випадково складними були спроби видання альманаху, а після того негайний його арешт на довгі десять років.

Літ.: Возняк М. Просвітні змагання галицьких українців в XIX віці (до 1850 р ). Л., 1912; Пільгук І. Літературне відродження на Західній Україні // Письменники Західної України 30— 50-х років XIX ст. К., 1965; „Руська трійця” в історії суспільно-політичного руху і культури України. К., 1987; „Русалка Дністровая”: Документи і матеріалі. К., 1989; Історія української літератури (перші десятиріччя XIX століття). К, 1992.

П. Хропко