Довідник з української літератури

СИМОН

СИМОН (р. нар. невід. — 22.05.1226) — давньоукраїнський агіограф.

Один із авторів Києво-Печерського патерика. Був ченцем Києво-Печерського монастиря, згодом (імовірно, з 1197 р.) — ігуменом Рождественського монастиря у Владимирі й духівником великої княгині, дружини Всеволода Юрійовича (Велике Гніздо). 1214 р. став єпископом Суздаля й Владимира. Дбав про зміцнення політичних позицій молодого Владимиро-Суздальського князівства, ініціював будівництво соборних храмів у Суздалі й Владимирі. Написав відповідь на лист печерського ченця Полікарпа, до якого додав розповіді про історію Печерського монастиря, про духовні подвиги його ченців та угодників. Ці твори лягли пізніше в основу Києво-Печерського патерика. Писання Симона свідчать про освіченість та обізнаність автора з сучасною йому вітчизняною й перекладною літературою, зокрема з давньоруськими літописами, пам'ятками візантійської агіографії.

Літ.: Махновець Л. Є. Давня українська література (XI — XVIII ст.) І Українські письменники: Біобібліогр. словник. К., 1960. Т. 1; Возняк М. С. Історія української літератури. У 2 кн. Л., 1992. Кн. 1; Грушевський М. С. Історія української літератури: У 6 т. 9 кн. К., 1993. Т. 3.

О. Хоменко