СЛОВО О ПОГИБЕЛІ РУСЬКОЇ ЗЕМЛІ

Довідник з української літератури

СЛОВО О ПОГИБЕЛІ РУСЬКОЇ ЗЕМЛІ

„СЛОВО О ПОГИБЕЛІ РУСЬКОЇ ЗЕМЛІ” — твір, написаний під час татаро-монгольської навали. Повний його заголовок: „Слово о погибели Рускьгя земли и по смерти великого князя Ярослава”. У двох списках служить передмовою до „Житія Олександра Невського”. Текст „Слова...” напевне є вступом або першою частиною якогось невідомого твору, присвяченого розгрому князівств Київської Русі і розповіді про нещастя, що принесли орди завойовників.

Найімовірніше, твір написано між 1238 і 1246 р. Композиційно складається з трьох частин. Початок — це пристрасний гімн величі, красі й багатству Київської держави: „О світло светлая и украсно украшена земля Руськая! И многыми красотами удивлена єси: озеры многыми, удивлена єси реками и кладязьми месточестьными, горами крутими, холмы високими, дубравоми частими, польми дивними, зверьми различними, птицами бещислеными, доми церковьными и князьми грозными, бояры честными, вельможами многами — всего єси испольнена земля Руская, о правоверьная, вера хрестияньская!”

У другій частині автор розповідає про величезну територію, яку обіймала Київська Русь, описує її минулу могутність. В останній частині автор, розвиваючи тему „грізних” князів, що покорили „поганьскыя страны”, звертається до образу ідеального князя — Володимира Мономаха, якого боялися литовці, угорці, німці, навіть візантійський імператор дари йому слав, а „Буртаси, Черемиси, Вяда и Морьдва бортничаху на князя великого Володимера”. Гіперболізований образ сильного й грізного великого князя втілював ідею сильної князівської влади, могутності й величі Київської держави. За тодішніх умов жорстокої військової поразки звернення до постаті Володимира Мономаха було нагадуванням і докором сучасним авторові князям, що не мали єдності між собою.

„Слово о погибели Рускня земли...” багато в чому перегукується зі „Словом о полку Ігоревім”. їм обом притаманні патріотизм, гіперболізація сили й військової могутності князя, ліричні описи природи, ритмічна організація тексту (щоправда, не однакова в різних частинах твору). У „Слові о погибели Рускыя земли...” відчуваються органічний зв'язок із київським дружинним епосом XII СТ., відгомін легенд про князя Володимира Мономаха, що ввійшли до похвали Романові з Галицького літопису. Ідейно й жанрово-стилістично „Слово...” має деякі спільні риси з „Задонщиною”, „Словом о Лазаревім воскресінні”.

Літ.: Тихомиров М. Н. Где и когда было написано „Слово о погибели Русской земли” // ТОДРЛ. 1951. Т. 8; Гудзий Н. К. О „Слове о погибели Рускня земли” // ТОДРЛ. 1956. Т. 12; Бегунов Ю. К. Памятник русской литературы XII века „Слово о погибели Русской земли”. М.; Л., 1965.

Ю. Пелешенко





Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали доступні за ліцензією Creative Commons — «Attribution-NonCommercial»

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.