Довідник з української літератури

СЛОМИНСЬКИЙ (СЛОНИМСЬКИЙ) ГЕДЕОН (р. і м. нар. невід. — 1772 р., м. Київ) — церковний та освітній діяч.

Навчався в Києво-Могилянській академії, де його вчителем був Симон Тодорський. У 1745 р. — професор поетики, а згодом — професор філософії Києво-Могилянської академії. У 1747 р. за викликом Синоду виїхав до Петербурга з дорученням перевірити правильність перекладу Біблії. У 1758 — 1761 рр. — ректор Московської слов'яно-греко-латинської академії. Після поверненім з Москви — архімандрит Києво-Межигірського монастиря.

У1744 — 1745 рр. Гедеон Сломинський написав і прочитав курс поетики під назвою «De arte poetica...» (серед його слухачів був і Г. Сковорода). На поетиці позначився вилив Тихона Александровича й Феофана Прокоповича. Цінність поетики полягає в ряді оригінальних нововведень, серед яких найбільшої уваги заслуговує розділ «Про роди вітчизняних віршів з короткими прикладами», де викладено теорію українського силабічного віршування. Гедеон Сломинський дає опис леонінського, сапфічного віршів, опис диколон-дистрофона, триколон-тристрофона акростиха, а також 13-, 12- і 11- складників.

Літ.: Попов П. М. З історії поетики на Україні (XVII — XVIII ст.) // Матеріали до вивчення історії української літератури. У 5 т. К., 1959. Т. 1; Маслюк В. П. Латиномовні поетики і риторики XVII — першої половини XVIII ст. та їх роль у розвитку теорії літератури на Україні. К„ 1983."

М. Судима