Довідник з української літератури

СУМЦОВ МИКОЛА

СУМЦОВ МИКОЛА (18.04.1854, Петербург — 12.09.1922, Харків) — літературознавець, фольклорист, етнограф, історик культури, суспільний діяч.

Народився в сім'ї нащадків української старшини. Закінчив Харківську гімназію та історико-філологічний факультет Харківського університету (1875). Прослухав курси лекцій з історії літератури й філософії Гейдельберзького (Німеччина) університету (1876). Після захисту кандидатської дисертації призначений доцентом кафедри російської літератури Харківського університету. 1881 р. захистив магістерську дисертацію. Звинувачений в „українофільстві”, змушений був відмовитися від захисту докторської дисертації про творчість визначного українського політичного, літературного й церковного діяча Лазаря Барановича й написав нову дисертацію з фольклористики та етнографії („Хліб в обрядах і піснях”, 1885).

М. Сумцов завідував музеєм образотворчих мистецтв при Харківському університеті (1885—1886), а згодом протягом кількох десятиліть працював там професором історії російської літератури, деканом історико-філологічного факультету. Брав активну участь у роботі Харківського історико-філологічного товариства, в якому був секретарем (1880 — 1896), головою (1897 — 1919), а також очолював його педагогічний відділ (1893—1919) та етнографічний музей (1904—1918). Він був одним із фундаторів Харківської громадської книгозбірні (1886), організатором, викладачем Народного університету (1917 — 1920), членом — кореспондентом Петербурзької Академії наук (з 1905), членом Наукового товариства ім. Т. Шевченка у Львові, академіком АН України (з 1919), членом Чеської АН (з 1899) та ряду слов'янських наукових товариств.

М. Сумцов — автор більш як 800 друкованих наукових праць із фольклористики, етнографії, історії української і російської літератур, мистецтва, філософської думки й педагогіки. Широкі славістичні інтереси, сформовані під впливом О. Потебні, реалізувалися не лише в наукових працях і лекціях, а й у практичній діяльності щодо зміцнення міжслов'янських зв'язків, інформуванні про найзначніші політичні та наукові події в країнах слов'янського світу.

Об'єктом наукових інтересів ученого-фольклориста й етнографа були весільні обряди, колядки й щедрівки, писанки, народні пісні й думи тощо. Його перу належать „Нариси народного побуту” (1902), „Сучасна малоруська етнографія” (1892— 1897), „Діячі українського фольклору” (1910), „Українські співці й байкарі” (1910), „Вага і краса української народної поезії” (1917), „З української старовини” (1905), цикл статей „Культурні переживання” (1889 — 1890), „Просвіта. Багалій Д. І. „Нариси з історії української культури” (1912), „Хрестоматія з української літератури” (1922). Працюючи над створенням систематизованої історії української літератури, М. Сумцов підготував для неї монографії про І. Галятовського й І. Гізеля (1884), І. Вишенського та Л. Барановича (1885). Майже від початку заснування журналу „Киевская старина” М. Сумцов співпрацював у ньому, опублікував тут чимало статей про творчість Г. Сковороди, І. Котляревського, Г. Квітки-Основ'яненка, А. Метлинського, І. Срезневського, М. Максимовича, І. Манжури, О. Потебні та інших українських письменників. Особливе місце серед його наукових зацікавлень посідав Т. Шевченко, якому присвячено більш як 30 статей („Про мотиви поезії Т. Г. Шевченка”, „Етнографізм Шевченка”, „В. А. Жуковський і Т. Шевченко”, „Пушкін і Шевченко”, „Вплив Шевченка переважно на письменників”, „Гуманізм Шевченка”, „Сни Т. Г. Шевченка (До психології художньої творчості)” тощо. Багато зусиль учений доклав до популяризації творчості українських і російських письменників у вітчизняних педагогічних виданнях (газети „Южный край”, „Харьковские губернские ведомости”, журнали „Русский филологический вестник”, „Украинская жизнь” тощо), в яких умістив десятки статей, присвячених Г. Квітці-Основ'яненку, М. Старицькому, М. Кропивницькому, І. Франкові, О. Олесю, Б. Грінченку, М. Чернявському, П. Чубинському, О. Пушкіну, М. Некрасову, Ф. Достоєвському, О. Толстому, В. Короленку, І. Тургенєву, А. Чехову та ін., а також статті про стан української літературної мови та її запровадження в народних школах (1907 — 1908).

Літ.: Пыпин А. Н. История русской этнографии: В 3 г. СПб., 1896. Т. 3; Редин Е. К. Профессор Николай Федорович Сумцов. X., 1906; Сумцов Н. Ф. Исследования и статьи. Автобиографические сведения // Ист.-филол. фак. Харьк. ун-та за первне 100 лет существования. К., 1908; Айзетиток І. Микола Федорович Сумцов (1854—1922) // Червоний шлях. 1923. № 1; Багалій Д. І. Наукова спадщина акад. М. Ф. Сумцова // Червоний шлях. 1923. № 3; Історія української літературної критики. К., 1988.

П. Федченко