Довідник з української літератури

УСТИЯНОВИЧ КОРНИЛО

УСТИЯНОВИЧ КОРНИЛО (1839, с. Вовків, тепер Пустомитівського р-ну Львівської обл. — 22.07.1903, с. Довге, тепер Стрнйського р-ну Львівської обл .) — письменник, художник, громадський діяч.

Старший син М. Устияновича. Навчався у Віденській академії образотворчих мистецтв (1858—1863). Художник — монументаліст, який романтично опрацював історичні („Василь Теребовельський”, „Козацька битва”) й біблійні („Мойсей”, „Христос перед Пілатом”) теми, портретист (портрети батьків, П. Бажанського, А. Вахнянина та ін.), майстер жанрових полотен („Бойківська пара”, „Гуцул” і „Гуцулка”), іконописець. Автор картини „Шевченко на засланні”. Багато мандрував (Варшава, Петербург, Київ, Бухарест, Італія), спілкувався з відомими діячами культури (залишив у спогадах згадки про заборонену в Росії культурницьку працю П. Житецького, В. Антоновича та ін.).

Як письменник залишив епічні (поеми „Іскоростень” на літописний сюжет про древлян, жорстоко знищених княгинею Ольгою, та „Вадим”, дума „Святослав Хоробрий”) й драматичні полотна з історії України (трагедія „Олег Святославович Овруцький”), прихильно оцінені О Огоновським. І. Франко вказував авторові на надмірну риторичність, брак дії і психологічних характеристик, відступи від історичної достовірності, проте й відзначив багатство „олітературених” фольклору й міфології, немалий і серйозний талант, загалом чисту й багату мову його творів. Трагедія „Ярополк Перший Святославович великий князь київський” здобула премію товариства „Руська бесіда”. З початку 80-х років — редактор гумористично-сатиричного журналу „Зеркало”, згодом — „Нове зеркало”. Показав себе „не тільки незлим гумористом, але також добрим ілюстратором” (І. Франко), ліричним поетом (вірші „Псалом”, „Учителям”). Різнобічна діяльність К. Устияновича охоплювала кураторство над театром товариства „Руська бесіда”, працю мемуариста (спогади „М. Ф. Раєвський і російський панславізм” та ін. ). Подорож на Кавказ спонукала до написання оповідань „Восточна казка” та „Абрек”, мариністичних картин. З 900-х років цікавився аеронавтикою та астрономією.

Літ.: Нановський Я. Корнило Миколайович Устиянович. К., 1963; Федорук О. Корнило Устиянович. К., 1992.

В. Погребенник