Довідник з української літератури

АЛЬМАНАХ

АЛЬМАНАХ (араб, альманах — час, міра, календар) — як правило, неперіодичний збірник календарно-довідкового характеру, що містить відомості про історичні події, літературні новини, наукові відкриття, законодавчі акти або твори, об'єднані за певною ознакою (тематичною, жанровою, територіальною тощо).

В середні віки альманахами називали запозичені в арабів календарні таблиці з астрономічними, астрологічними та іншими відомостями. Згодом до них включали відомості про ярмарки, монетні системи, про історичних діячів, анекдоти, шаради. В окремих країнах вони іноді виходили щорічно, стаючи попередниками журнального типу періодичних видань. У процесі подальшого розвитку формуються різні види альманахів — традиційні календарі-довідники з історичними, господарськими, біографічними, геральдичними відомостями і літературно-мистецькі збірники, які залежно від змісту, призначення називалися літературно-критичними, театральними, музичними, жіночими, дитячими чи вузькоспеціальними — дипломатичними, геральдичними, статистичними, гастрономічними тощо.

Перші літературні альманахи з'явилися у XVII ст. у Франції, згодом — у Німеччині, Польщі, Росії та ін. Попередниками вітчизняних альманахів були рукописні „Ізборники“, „Цветники“, найдавніші зразки яких датуються XI ст. Значного поширення видання цього типу в Росії набули наприкінці XVIII — на початку XIX ст. У ряді з них брали участь (у тому числі в ролі видавців) українські діячі (наприклад, „Денница“ М. Максимовича 1830 — 1834 рр.).

Українські альманахи і збірники виникли у 30 — 40 роках XIX ст. Особливо важливе значення вони мали в ті роки, коли періодична преса українською мовою була ще не розвинута. Першими виданнями цього типу були „Український альманах“ І. Срезневського й І. Розковшенка (Харків, 1831), „Утренняя звезда“ І. Петрова (Харків; Москва, 1833—1834), „Украинский сборник“ І. Срезневського (Харків; Москва, 1837, 1841), „Русалка Дністровая“ М. Шашкевича, І. Вагилевича, Я. Головацького (Будин, 1837), „Киевлянин“ М. Максимовича (1840, 1841, 1850), „Ластівка“ Є. Гребінки за участю Т. Шевченка (СПб., 1841), „Сніп“ О. І. Сорсуна (Харків, 1841), „Молодик“ І. Бецького (Харків, 1843—1844), „Южно-русский зборник“ А. Метлинського (Харків, 1848), „Вінок русинам на обжинки“ І. Головацького (Відень, 1846 — 1847), кілька випусків „Одесского альманаха“ (40-ві роки XIX ст.). Значну роль у популяризації української літератури, в розвитку суспільної, національної свідомості відіграли альманахи та збірники другої половини XIX ст. „Записки о Южной Руси“, „Хата“, „Зоря галицкая яко альбум на год 1860“, „Дзвін“, „Молот“, „Дністрянка“, „Громада“, „Ватра“, „Перший вінок“, „Наша доля“, „Нива“, „Луна“, „Рада“, „Степ“, „Складка“ та ін. Серед найвизначніших альманахів початку XX ст. слід назвати „Хвиля за хвилею“, „З-над хмар і з долин“, „З потоку життя“, „Терновий вінок“, „Багаття“ та ін.

Після 1917 р. виходили „Музагет“, „Жовтень“, „Вир революції“, „Гарт“ та багато інших, що засновувалися не лише в столицях, а й у ряді міст. У повоєнні часи й донині особливо активувалися обласні літературні альманахи, частина з яких періодично перетворюється в журнали. Серед традиційних щорічників — альманахів має популярність „День поезії“ (з 1968 р. — „Поезія“), Літ.: Голубева О. Д., Рогожин II П. Литературно-художественные альманахи и сборники: В 4 т. М., 1957—1960. Т. 1—4; Бойко І. 3. Українські літературні альманахи і збірники XIX — початку XX ст. К., 1967.