Українська література - Новий довідник - М. Радишевська 2008

§ 10. Культура Київської Русі
Давньоукраїнська держава — Київська Русь
Прадавня література (XI—XIII ст.)

Розвиток ремесел, науки та мистецтва

Одна з найбільших держав середньовічної Європи — Київська Русь — виникла в IX ст. в результаті тривалого розвитку східнослов’янських племен. Центром держави був Київ. Київська Русь займала велику територію — від Балтики й Льодового океану до Чорного моря, від Волги — до Карпат. Вона була контактною зоною між Арабським Сходом і Західною Європою, Візантією та Скандинавією. Саме цим зумовлене швидке її входження в загальноєвропейську історико-культурну спільність.

Київська Русь досягла великих успіхів у розвитку ремесла, торгівлі, культури, зовнішньої політики, військової справи. Особливо бурхливо розвивалася держава за часів князювання Володимира Святославовича (рік народження невідомий — помер у 1015 році) та Ярослава Мудрого (978 - 1054 рр.). Королі великих держав Європи вважали честю поріднитися з князями Київської Русі. Так, дочки Ярослава Мудрого були одружені з королями Франції, Угорщини, Норвегії, Швеції.

Розвиткові культури, ремесел, торгівлі з Візантією, Західною Європою та Сходом сприяло й вигідне географічне розміщення Києва. Високим був авторитет давньоруської столиці. Вона мала найміцніші зв’язки з різними країнами, які укладали з Руссю союзницькі угоди.

Прагнучи зміцнити єдність руської держави, князь Володимир Святославович у 988 р. запровадив християнство й утвердив його як Державну релігію. До того часу кожне східнослов’янське плем’я мало своїх язичницьких богів, а це досить часто призводило до незгод на релігійному ґрунті. Спільна релігія ж передбачала об’єднання (єдиний Бог — єдиний князь — єдина держава). Запровадження християнства помітно вплинуло й на економічний та культурний розвиток Київської Русі. Воно сприяло розширенню ii зміцненню її зв’язків з іншими державами, піднесенню мистецтва, розвиткові перекладної та оригінальної літератури.

У часи князівської доби Київ став справжнім «містом майстрів». Швидкими темпами розвивалося ремісництво: гончарство, ковальство, теслярство, різьбярство. У пошані були ювеліри, склодуви. Високохудожні вироби славилися не лише в Київській Русі, а й за кордоном — у Чехії, Польщі, Болгарії та інших державах, куди їх вивозили іноземні купці.

Особливе місце в мистецтві Київської держави посідали архітектура, містобудування. У найбільших містах зводили могутні фортифікаційні споруди, княжі палаци, багаті двори. Проте більшість громадян жила в дерев’яних зрубах.

Розвивався в Київській Русі монументальний живопис — мозаїка та фреска, техніка виконання яких вимагала великої майстерності.

Головною окрасою Київської Русі були її храми. Український літописець зазначає, що на початку XI ст. їх було 700. Велику цінність являли Десятинна й Кирилівська церкви, Софійський і Михайлівський собори в Києві, Спаський собор у Чернігові.

Центром розвитку наукового життя Київської Русі став Києво-Печерський монастир. Засновники монастиря — Антоній та Феодосіїїй — зібрали під його дахом талановитих ченців. Серед них був один з найперших лікарів України — Агапіт, який заснував на території монастиря першу лікарню. Ліками та молитвами допомагав людям монах Даміан. Славився й монах Прохор Лободник, який також лікував хворих. Усі вони зараховані до лику святих.

Музика й театр також увійшли в життя Давньоруської держави. Най- популярнішими були такі музичні інструменти, як флейта, труба, дудка, гуслі, барабани та інші. Музика поділялася на церковну, світську та військову. Музиканти та актори переходили від міста до міста, від села до села, виконуючи музичні твори, ставлячи спектаклі, виступаючи з хижими звірами.







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.