Українська література - Новий довідник - М. Радишевська 2008

Перекладна література
Перекладна література

З прийняттям християнства на Українських землях поширилося письмо, створене ченцями Кирилом і Мефодієм.

У богослужіннях та інших церковних справах вживали церковнослов’янську мову — літературну мову, що спиралася на південнослов’янські діалекти й була зрозумілою східним слов’янам. Поступово ця мова поширилася не лише на релігійну, а й на світську літературу.

Закономірно, що більшість зразків цієї писемної літератури мали релігійний характер. Передусім у Київській Русі перекладали окремі частини Біблії, житія святих, проповіді, псалми, патерики.

Перші давньоруські книжки писані від руки на пергаменті — це Євангеліє, Псалтир. Найстаріша збережена до сьогодні книга — Остромирове євангеліє (1056-1057 рр.), трохи пізнішого часу «Ізборник князя Святослава Ярославича» (1073).

Рукописних книг з тих давніх часів дійшло мало. З XI ст. — 33, за всі чотири століття (XI-XIV) — 1493, а їх було близько ста тисяч. Переписування книжок — тривала й клопітка справа, бо вони були більш мальованими, ніж писаними. Кожна літера писалася окремо від попередньої пензлем та спеціальною фарбою. Початкову літеру сторінки вимальовували особливо великою і яскравою. Таке письмо називають уставом. З XIV ст. перейшли на півустав, а з середини XV ст. — на скоропис, що нагадує сучасне письмо. Тривале й трудомістке виготовлення книжки робило її великою цінністю, вона могла належати тільки дуже заможній людині, а читання вважалося почесною й богоугодною справою. Автор «Ізборника Святослава» (1073, 1076 рр.) наголошує на тій користі, що її може принести читання творів: «Добро є, братіє, почитания книжне, паче всякому християнину: блаженні ті, хто всім серцем взискує його... Як окраса воїнові зброя і кораблю — вітрила, і праведнику — почитания книжне».

Крім перекладної церковної, побутувала й світська перекладна література. Це збірники афоризмів , («Бджола»), природничо-наукові твори типу «Шестиднев» — коментар до біблійного сюжету про створення світу за 6 днів, про астрономічні дослідження небозводу. Збірник «Фізіолог» — окремі розповіді про рослин, тварин, каміння. «Християнська топографія» — своєрідна географічна енциклопедія. У ній подано фантастичні відомості про різні країни: Індію, Китай, про екзотичних тварин. Автор твердив, що земля — плоска й має вигляд Ноєвого ковчега або Мойсеевого намету. Земля — це висока гора, за яку заходить Сонце. Сонце, місяць і зорі рухаються тому, що їхніми рухами керують ангели.

З історичними подіями у візантійському викладі читачі Київської Русі могли ознайомитися за хроніка ми. Через жанрові ознаки хроніки стоять на межі між історіографією та белетристикою (художнім викладом реальних подій), а історичний матеріал є ілюстрацією для підтвердження догматів і моральних засад християнства. Значну популярність у Київській Русі мала Хроніка Георгій Амартола (відома в дев'яти списках). Його хроніка складалася з чотирьох частин. У першій викладено події від Адама та Єви аж до смерті Олександра Македонського, у другій ідеться про історію євреїв, у третій — про історію Римської імперії, у четвертій — Візантії.

Візантійський збірник «Бджола» — антологія афоризмів і прислів’їв, вибраних з Біблії (наприклад, «наймарніша марнота — марнота все!; марнота марнот»). Усі ці афоризми укладені за темами — про добродійне життя, правду, цнотливість і невинність, мужність, братерство, дружбу тощо.







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.