Українська література - Новий довідник - М. Радишевська 2008

Усна народна творчість
Усна народна творчість

Фольклор (від англійського folklore — буквально народна мудрість, народні знання) — важлива складова частина культури народу, яка є втіленням поглядів, ідеалів та прагнень людей. Цим терміном окреслюють усю творчу діяльність народу: поезію, музику, театр, танець, архітектуру, художнє й декоративно-ужиткове мистецтво.

На позначення згаданого обсягу понять також уживаний термін народна творчість.

Усна народна творчість — вужче поняття, ним позначають художню словесну творчість широких мас, сукупність народних обрядових дій. Синонімічні назви — народна поетична творчість, народна словесність. Традиційно в літературі терміном фольклор називають усну народну творчість.

Народнопоетичні твори складалися, виконувалися й поширювалися протягом віків усним шляхом. Народна поетична творчість в основному була анонімною. Хто створив пісні, казки, думи та інші зразки фольклору, ми не знаємо. Лише зрідка історія зберігала імена окремих авторів. Наприклад, гадають, що пісні «Ой, не ходи, Грицю», «За світ встали козаченьки» склала Маруся Чурай, яка жила в Полтаві в середині XVII ст.

Ще одна ознака фольклору: колективне творення. Фольклорний твір постійно зазнає змін. Своєрідною особливістю народної творчості є варіантність (паралельне існування кількох версій твору).

Фольклор — це передісторія літератури, джерело її виникнення. Українська народна словесність надзвичайно багата та різножанрова. Вона охоплює і міфологію, і календарно- обрядову творчість, і родинно-обрядову творчість, і героїчний епос, і балади, і ліричні пісні, і казки, і легенди та перекази, і прислів’я та приказки, і загадки, і колискові.







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.