Українська література - Новий довідник - М. Радишевська 2008

Літературні угруповання
Літературний процес першої половини XX ст.
Нова література(поч. XIX - до наших днів)

Бурхливі зміни естетичної свідомості, засвідчені початком XX ст., формують якісно нову літературу. У ній відокремилися дві течії, що репрезентували тогочасне культурне відродження: перша — виступала за збереження національної ідентичності (народницька), друга — одстоювала рух у напрямку загальноєвропейських світоглядних орієнтирів (модерністська).

Основні художні трансформації пов’язані з українським модернізмом — напрямком, який на новому історичному витку, у перші десятиліття XX ст., спричинив виникнення великої кількості культурних і літературних угруповань, течій та стилів, що окреслювали вектори мистецьких шукань творців літератури на тогочасному етапі.

У роки революції та в перші пореволюційні роки виникає кілька десятків літературних організацій: «Гарт», «Плуг», «Аспанфут», «Аспис», «Забой», «Трактор», «Жовтень», «Молодняк», ВУСПП, ВАПЛІТЕ, «Авангард», «Ланка», МАРС тощо, які групувалися переважно навколо часописів та альманахів.

Пролеткультівство — рух лівих сил у літературі. Виник у Росії. Теорію «пролетарського мистецтва», що має виникнути на місці класичного й обслуговувати потреби простих людей, активно підтримали українські письменники В. Еллан-Блакитний, М. Хвильовий, М. Семенко, Г. Михайличенко. Пролеткультівці висунули гасло: «Нове пролетарське мистецтво — це мистецтво праці».

По-справжньому масовими літературними організаціями виявилися Спілка селянських письменників «Плуг» (1922) та Спілка пролетарських письменників «Гарт» (1923).

Лідером об’єднання «Плуг» був С. Пилипенко, ядро організації становили А. Головко, Г. Епік, П. Панч, О. Копиленко. Діяльність «Плугу» була спрямована на зображення життя українського села в усій багатоманітності проблем, що його турбують. До організації вступила талановита селянська молодь, що розширила горизонти тематики й проблематики. Однак форма втілення надзвичайно багатого та цікавого матеріалу була обмежена намаганням створити масову літературу, зробити її доступною всьому обширу потенційних читачів. У результаті творчість «плужан» згодом стала сприйматися як наївне провінційне чтиво.

До «Гарту» — об’єднання письменників міста, заснованого з ініціативи В. Еллана-Блакитного, увійшли М. Хвильовий, В. Сосюра, І. Досвітній, І. Дніпровський, пізніше — М. Бажан, П. Тичина та ще багато тогочасних провідних митців. Це була своєрідна спроба об’єднати всі культурні кола для творення української літератури не в протиборстві а в спільній творчості. Ця ідея закінчилася поразкою внаслідок нечіткості позиції угруповання, неузгодженої діяльності його лідерів, великої частки аматорів у складі «Гарту».







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.