Всі публікації щодо:
Теорія літератури
Фольклор
Пісні

Український фольклор - Олена Семеног

ІСТОРИЧНІ ПІСНІ - ГЕРОЇЧНИЙ ЕПОС

МОДУЛЬ 3

3.2.1. Місце історичних пісень серед інших пісенних жанрів українського фольклору

Жанр „історична пісня“ відомий усім слов’янським народам. Це ліро-епічні твори, присвячені певній історичній події чи відомій історичній постаті. Слід зауважити, що це не хроніка подій, не документ, в якому важливу роль відіграють факти; це художній твір, тому в ньому можливий творчий домисел.

Головна вимога до історичної пісні - правильно відобразити епоху, суть доби, її дух, національну спрямованість (Б. Степанишин). За обсягом історичні пісні менші за думи, але більші, ніж ліричні пісні. Епічний характер виявляється у розповіді про події, які зображуються об’єктивно, але без чіткої фіксації подій, життя історичних персонажів. Наявні в піснях символіка, гіпербола, емоційно-оцінні елементи.

В українську фольклористику поняття „історична пісня“ увів М.Гоголь. У статті „Про малоросійські пісні“ (1833 р.) він указує на визначальну рису даного жанру: „вони не відриваються ні на мить від життя і... завжди відповідають тодішньому стану почуттів“.

Серед особливостей історичних пісень варто відзначити також: показ важливих суспільних подій та історичних осіб; стислу розповідь про них; наявність застарілих слів та висловів; строфічну або куплетну побудову.

3.2.3. Провідні мотиви й образи історичних пісень

На заняттях звернемо увагу на аналіз історичних пісень. Наприклад, характеризуючи „Пісню про Байду“ (Аналіз проводимо за книжкою Руснак І. Думи та історичні пісні: Тексти та їх інтерпретація. - Кіровоград: Степова Еллада, 1999), вкажемо на такі моменти.

У пісні висловлюється ідея благородства і високого почуття патріотизму, моральної вищості людини над смертю. Загибель Байди виступає символом безсилля поганського світу.

Дослідники зазначають, що прототипом образу Байди, можливо, є князь Дмитро Вишневецький, засновник першої Запорозької Січі на дніпровських островах Токмаківка і Хортиця (середина ХVІ ст.), староста Черкас і Києва. У 1563 році Д.Вишневецький брав участь у міжусобній боротьбі молдавських бояр, зрада яких і стала причиною його полону і мученицької смерті в Цариграді, колишній столиці Туреччини.

Звернемо увагу на сюжет даної пісні: Сюжет пісні (можна подати за таки м планом): В Цариграді на риночку Поява Байди в Та п’є Байда мед-горілочку; Цариграді на ринку Ой, п’є Байда та не день, не два, Не одну нічку та й не годиночку; Ой п’є байда та й кивається, Звернення до джури Та на свого цюру поглядається: “Ой, цюро ж мій молодесенький, Та чи будеш мені вірнесенький?“ Цар турецький у ньому присилає, Пропозиція султана Байду к собі підмовляє: „О, ти, Байдо, та славнесенький, Будь мені лицар та вірнесенький, Візьми в мене царівночку, Будеш паном на всю Вкраїночку!“ „Твоя , царю, віра проклятая, Відповідь Байди Твоя царівночка поганая!“ Ой крикнув цар на свої гайдуки: „Візьміть Байду добре в руки, Наказ султана про Візьміть Байду, страту і зв’яжіте, На гак ребром зачепіте!“ Ой, висить Байда та й не день, не два, Не одну нічку та не годиночку; Ой, висить Байда та й гадає, Прохання Байди Та на свого цюру споглядає, Та на свого цюру молодого І на свого коня вороного: „Ой, цюро ж мій молодесенький, Подай мені лучок та тугесенький.

Подай мені тугий лучок І стрілочок цілий пучок! Ой , бачу я три голубочки - Хочу я убити для його дочки.

Де я мірю - там я вцілю, Де я важу - там я вражу!“ Ой, як стрілив - царя вцілив, Помста султану А царицю в потилицю, Його доньку в головоньку.

„Ото ж тобі, царю, За Байдину кару! Було б тобі знати, Як Байду карати Було Байді голову істяти, Його тіло поховати, Вороним конем їздити, Хлопця собі зголубити“ (запис пісні з книги „Українські народні думи та історичні пісні“ / За ред. М.Рильського і К.Гуслистого. - К., 1955. - C. 16 - 17).

Поміркуймо, на які риси характеру героя вказують перші чотири рядки: безтурботність, гультяйство? Звертається він до джури (цюра - це козацький слуга-товариш, зброєносець) з проханням бути йому вірнесеньким.

Султан, знаючи Байду як хороброго воїна, вмовляє служити йому, але Байда виявляє твердість духу і несхитну відданість рідній вірі.

У тексті наявне логічне поєднання картин з прямим і переносним значенням: Байда, гинучи фізично від тортур, розправився однією стрілою з усією родиною царя.

Серед художніх особливостей історичної пісні слід відзначити гіперболізацію (“убито однією стрілою царську родину“), пестливі слова як оцінні характеристики персонажів.

Засобами історичних пісень маємо відроджувати історичну пам’ять, формувати національну свідомість, плекати ідеал українця.

Контрольні запитання

1. У яких літературно-мистецьких творах знайшов відображення образ Байди? 2. Які художні ознаки пісні „Чи не той то хміль“ свідчать про те, що вона народна? Які історичні події відображені в пісні? 3. Як в історичних піснях показано визначальну рису українських козаків - готовність іти на самопожертву заради громадського добра? 4. З якої історичної пісні ці рядки? Поясніть їх.

Гей, вернися, Сагайдачний, Візьми свою жінку, Оддай мою люльку, Необачний! Тестові запитання: 1.Коли з’являється термін “історична пісня“? А). у ХУІІ ст.; Б). у ХУІІІ ст.; В).у ХУІст.; Г).у ХУст.

2. Хто автор терміну “історична пісня“? А). М.Цертелєв; Б). М.Максимович; В). М.Сумцов; Г). Ф.Колесса; Д). М.Гоголь.

4. Які історичні пісні характеризують епізоди боротьби з турками та татарами? А). “Зажурилась Україна, бо нічим прожити“.

Б). “Пісня про Устима Кармалюка“.

В). “Ой Морозе - Морозенку“.

5. З якої пісні ці рядки? За тобою, козаче, вся Україна плаче.

Не так же та Україна, як те славне військо.

А). “Чи спиш, чи чуєш, пане господарю“; Б). “Розлилися круті бережечки“; В). “Ой Морозе - Морозенку“.

Творчі, пошукові завдання

1. Випишіть із пісні „Розлилися круті бережечки“ постійні епітети, порівняння, гіперболи, метафори, синоніми, антитезу, образи-символи.

2. Охарактеризуйте у тексті пісні „Ой усе лужком та все бережком“ заперечні поетичні паралелізми. З’ясуйте їх роль, зіставте з порівняннями та постійними епітетами.

3. У текстах історичних пісень паралелізм може переростати в гіперболу. Наведіть приклади таких пісень.

4.Схарактеризуйте сюжетні, композиційні, образно-символічні особливості історичної пісні „Ой ти, Морозенку“.

5. Що спільного в історичних піснях „Гей, не дивуйтеся, добрії люди“ та „Ой на горі та женці жнуть“? З’ясуйте історію першої з названих пісень у художній літературі.

6. М.Гоголь так писав про українську пісню: “Це народна історія, жива, яскрава, сповнена барв, істини, яка розкриває все життя народу“.

Продовжіть думку М.Гоголя.

7. Підготуйте реферат на тему “Козацький одяг - джерело вивчення етнічної історії населення“.

8. Назвіть сучасних кобзарів. Що вам відомо про їхню діяльність? Охарактеризуйте діяльність шкіл кобзарського мистецтва в Україні.

9. Виконайте порівняльний аналіз сюжетів російської та української історичної пісень, вкажіть на відмінне і спільне в них.

Взятие Азова казаками Речь возговорит казацкий атаманушка: “Гой, вы, братцы, вы, братцы, вы, донские казаки! Вы справляйте, братцы, полтораста возков, Положите вы в каждый по семи казаков, По восьмом мы положим атаманушке, По девятом мы положим кашеварушке, По десятом мы положим погонщику, Вы ежайте, братцы, под Азов-город!“ Помолились казаки. В путь отправились, А в Азове-то турецкий паша погуливает, Он у первого погонщика спрашивает: “как и что за у вас за товар в возах?“ Речь возговорит млад донской казак: “Что у нас в возах дорогой товар: Есть куницы, есть лисицы, бобры, соболи!“ Речь возговорил турецкий паша Мурза: “Вы платите нам за все пошлину!“ На ответ ему сказал донской казак: “Подождите плату вы до завтрева, - Мы заплотим вам за весь товар И все пошлины заплотим во сто раз!“ Как не черный ворон закрычал в полночь, Закрычал, загичал наш казацкий атаман: “Уставайте, казаки, вы оправляйтеся, За ружьица, за сабельки вы принимайтеся, Басурманская орда теперь вся пать легла, Вы их бейте, рубите, в полон не берите!“ Как и тут наши казаки придобичылись.

Они отъехали немного. Обеспечились И тем самым себе худо сделали: Не поставили караула, сами спать легли - Враг побил, порубил тех донских казаков, Всех донских казаков, всех охотчиков! Ой що то за крячок (пісня про взяття Азова) Ой що то за крячок, Що по морю літає? Ой що то за бурлачок Да молодців збирає? Збирайтеся, братця, Все народ мастеровий, Зділаємо, братця, Півтораста возів.

Да накупимо ми, братця, Півтораста пар волів! Посадимо ми, братця, По семи молодців, А по восьмому - Поганяльничку, По дев’ятому - Кашоварничку, А по десятому - Для сторожності! Поїдемо, братця, У славний город у Азов І станемо ми, братця, У двадцять рядів! Виходять, братця, Азовськії купці: “Показуйте ви, Славні чумаченьки, Славний товар із возів“.

“Ой єсть у нас Лисиці, куниці Ще й чорні соболі, Да до завтрого не покажем“.

Ой купці пішли ночувать… А вставайте, милі братця, Потихесеньку, Заряжайте ружжя Помалесеньку! Да тоді тряхнули! Да й узяли Азов!

Література до теми

1. Грушевський М. П’ятдесят літ „Исторических песен Малорусского народа“ Антоновича і Драгоманова // Укр.історик. - 1984. - Рік 21. - № 1-4. - C.171-186.

2. Історичні пісні // Упор. І.П. Березовський, М. C. Родіна, В.Г. Хоменко; Нотн. матеріал упоряд. А.І. Гуменюк // Відп. ред. М.Т. Рильский. - К., 1963.

3. Пасічник Є.О. Особливості вивчення фольклорних творів // У кн.:Українська література в школі. - К.:Рад.шк., 1983. - C.233-251.

4. Руснак І.Є. Думи та історичні пісні: Тексти та їх інтерпретація. - Кіровоград: Степова Еллада, 1999. - 96 c.

5. Скиба О. Поглиблене вивчення фольклору у 6-му класі // Українська література в загальноосвітній школі. - 1999. - № 3. - C. 46-55.



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.