Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Теорія літературних жанрів - Жанрова парадигма сучасного зарубіжного роману - Бовсунівська Т. В 2009
Морфологічна схема жанрів за В. Проппом
Основні жанрові тенденції в радянській та пострадянському літературознавстві
Всі публікації щодо:
Теорія літератури
Володимир Якович Пропп (1895-1970) розробляв теорію та історію жанрів у фольклорі у 30-40-х роках XX ст. («Морфологія казки» 1928, «Історичне коріння чарівної казки» 1946 та ін.), спираючись на досягнення ритуально-міфологічної школи літературознавства. «Морфологія казки» В. Проппа часто використовується дослідниками з метою ідентифікації тієї чи іншої сучасної жанрової форми, проте відразу зазначу, що сам дослідник вважав свою теорію спроможною лише в межах чарівної казки і не рекомендував поширювати ці межі. А.-Ж. Греймас переніс на сферу міфу ті закономірності, які В. Пропп простежив стосовно чарівної казки, а К. Бремон вважав їх притаманними оповідній манері взагалі. Сам В. Пропп не погоджувався з західними структуралістами, які обожнювали міф і чарівну казку. Він переконував, що чарівна казка завершила процес свого формування ще у добу середньовіччя. У 1929 р. він написав статтю «Трансформація чарівних казок», яка й принесла йому світове визнання та нині вивчається у кожному університеті світу362.
Поняття про жанр, яке В. Пропп прийняв як робоче в своїх працях, дуже характерне. Він заявляв, що «жанр - поняття чисто умовне, і про його значення треба домовлятися»363. Поняття «роду», «виду» та «жанру» належать до сфери класифікації. «Точне визначення того, що розуміється під жанром, неможливе поза межами класифікації жанрів, жанри повинні бути визначені кожен як сам по собі, так і в їх відношенні до інших жанрів, від яких їх треба відрізняти»364. «У широкому сенсі цього слова жанр може бути визначений як ряд або сукупність пам'яток, об'єднаних спільністю своєї поетичної системи»365. Щоб з'ясувати специфіку того чи іншого жанру, треба дослідити, яка дійсність у ньому відображається, якими засобами ця дійсність зображена, як вона оцінена тощо. При цьому ще слід враховувати, вважає вчений, що межі жанру не завжди є стійкими, іноді порушуються. Вивчення структури жанру є обов'язковим компонентом його ідентифікації. З'ясування фабули, сюжету, діючих осіб, стильових норм, - все це напрями ідентифікації жанру. Жанр в інтерпретації В. Проппа поставав як структурована категорія літературознавства, виміри якої коливаються у залежності від обраного до аналізу твору.
362 Вона потрапила до числа рекомендованих для обов'язкового ознайомлення текстів у вищій школі: Propp Vladimir. Fairy Tale Transformation // Modem Genre Theory. - Pearson Education Limited, United Kingdom & Associated Companies throughout the world, 2000. - P. 50-68. Універсальних жанрових характеристик не існує, оскільки це привело б до уніфікації літератури взагалі.
363 Пропп. В.Я. Принципы классификации фольклорных жанров // Фольклор и действительность. - М.: «Наука», 1976. - С. 35.
364 Там само. - С. 35-36.
365 Там само. — С. 36.
Теорія В. Проппа визрівала у фарватері формалістичного розпізнання прози та поезії і тому має на собі значні ознаки формалізму, які частково поглинаються конкретно-історичним аналізом. В. Пропп наполягав на генетичному зв'язку чарівної казки і структурою та семантикою обряду ініціації та культом мертвих. Подальші дослідження показали, що базові моменти структури перехідних обрядів лежать в основі й інших вербальних явищ традиційної культури. В. Пропп створив теорію походження, морфології та трансформації чарівної казки. Але нас в аспекті становлення жанру цікавить переважно останній, третій компонент теорії, а саме - трансформації.
Спочатку розглянемо «морфеми» казкової оповіді виділені В. Проппом. Насамперед хочу наголосити, що для нього принциповим є розуміння структури оповіді як вмотивованої ієрархічної системи, де мотиви складають сюжет, а сюжети розкривають тему. Всі ці елементи сукупно з функціями героїв формують жанрову визначеність. Тому для жанрового визначення за схемою В. Проппа необхідно з'ясувати функції всіх компонентів ієрархічної системи та коло їх можливої дії.
Характеризуючи жанр фольклорної казки В. Пропп подав схему, в якій (1) стійкими елементами служать функції діючих осіб, не залежно від того, ким вони є і як виконуються ці функції. Саме вони утворюють основні сюжетні частини казки. (2) Число функцій чарівної казки обмежене. (3) Послідовність функцій завжди однакова. (4) Всі чарівні казки однотипні за своєю структурою.
Функція за В. Проппом, єсумоюдій. Функція багатопланова, але завжди однозначна. Можна навіть говорити про антиномічність функцій у структурі чарівної казки, адже це відзначив сам дослідник: «...Дуже велика кількість функцій розташована попарно (заборона - порушення, вивідування - видача, боротьба - перемога, переслідування - спасіння тощо)»366. Схема функцій В. Проппа має такий вигляд:
1. Відлучка (один із членів родини покидає домівку).
2. Заборона (герою повідомляється заборона).
3. Порушення (заборона порушується).
4. Вивідування (злодій намагається здійснити розвідку).
5. Видача (злодій здобуває відомості про свою жертву).
6. Підступ (злодій намагається обдурити свою жертву, щоб заволодіти нею або її майном).
7. Посібництво (жертва піддається на обман і тим допомагає ворогу).
8. Нанесення шкоди (злодій наносить одному із членів родини шкоду).
8а. Недостача (одному з членів родини чогось бракує).
9. Посередництво (біда чи недостача повідомляється, до героя звертаються з проханням чи наказом, відсилають чи відпускають його).
10. Початок протидії (шукач погоджується або наважується на протидію).
11. Відправка (герой вирушає з дому).
12. Перша функція дарувальника (герой випробовується, випитується, піддається нападкам тощо, готуючись у такий спосіб до одержання чарівного засобу або помічника).
13. Реакція героя (герой реагує надії майбутнього дарувальника).
14. Постачання, одержання чарівного засобу (герой заволодіває чарівним засобом).
15. Просторове переміщення між двома царствами, путівник (герой переноситься чи дістається іншим способом до місця, де знаходиться предмет його шукань).
16. Боротьба (герой та злодій вступають у безпосередню боротьбу).
17. Клеймо, мітка (героя мітять).
18. Перемога (злодій переможений).
19. Недостача ліквідується.
20. Повернення (герой повертається).
21. Переслідування, погоня (героя переслідують).
22. Спасіння (герой рятується від переслідувачів).
23. Невпізнане прибуття (герой повертається невпізнаним додому або у країну).
24. Необгрунтовані зазіхання (псевдогерой зазіхає на щось, що належить герою).
25. Важке завдання (герою пропонується важке завдання).
26. Вирішення (завдання вирішується).
27. Впізнавання (героя впізнають).
28. Викриття (псевдогероя або злодія викривають).
29. Трансфігурація (герой набуває нового вигляду).
30. Покарання (злодія карають).
31. Весілля (герой бере шлюб та йде на царювання).
366 Пропп В. Морфология сказки. - Л.: Academia, 1928. - С. 73.
Крім функцій, чарівну казку визначає також «коло дій», тобто припустимість тих чи інших вчинків того чи іншого персонажа. Коло дій в точності відповідає персонажу. Один персонаж охоплює декілька кіл дій, як і у зворотному логічному порядку, одне коло дій може охоплювати декілька персонажів. В. Пропп виділив 7 типів «кола дій» у чарівній казці: 1) коло дій злодія; 2) коло дій дарувальника; 3) коло дій помічника; 4) коло дій царівни; 5) коло дій отруйника; 6) колодій героя; 7) колодій псевдогероя.
Крім описаних персонажів існують ще такі, що мають зовсім інші, особливі функції, їх автор окреслив як допоміжні: «Таким чином, казка має сім діючих осіб. За цими ж персонажами розподіляються і функції підготовчої частини, але розподіл тут нерівномірний, і за цими функціями визначати персонажів не можна. Крім того, є спеціальні персонажі для зв'язок (жалобники, донощики, пліткарі)...»367. Функціонально до цієї ж групи належать і предмети (люстерко, віник, золото), які можуть про щось повідомляти.
Принципи жанрових трансформацій чарівної казки, які сформулював В. Пропп, дуже популярні у західному літературознавстві. Зокрема, проппівський принцип виділення початкової форми даного жанру став ледь не всезагальним у наці: «Основні форми - це ті, які пов'язані із зародженням казки»368. Таке просте вирішення проблеми жанрових градацій прищепилось в науці після В. Проппа. Ці форми, які ми визнали за провідні, явно пов'язані з найдавнішими релігійними уявленнями. «Казка (чарівна) походить від давніх релігій, але сучасна релігія не походить від казки. Вона не творить її, а тільки змінює її матеріал»369. Вивчення основних форм жанру чарівної казки веде дослідника до порівнянь із релігією. Вивчення похідних форм чарівної казки пов'язане насамперед із дійсністю. Саме дійсність викликає низку трансформацій, впливаючи на казку. Роль побуту у трансформації казок - величезна.
367 Пропп В. Морфология сказки. - Л.: Academia, 1928. - С. 96.
368 Пропп. В.Я. Трансформации волшебных сказок // Фольклор и действительность. - М.: «Наука», 1976. - С. 156.
369 Там само. - С. 158.
Для розрізнення основних форм чарівної казки від похідних слід враховувати, що 1) фантастична версія первісна щодо раціональної, 2) героїчне бачення передує гумористичному, 3) логічна формула старша за хаотичну, 4) інтернаціональнікомпоненти казки старіші за національні. В. Пропп перерахував можливі форми трансформацій чарівних казок: 1) редукція; 2) ампліфікація, 3) псування; 4) звернення; 5-6) інтенсифікація та послаблення, 7) внутрішньо казкова заміна, 8) побутова заміна, 9)конфесійна заміна, 10) забобонна заміна, 11) архаїчна заміна, 12) літературна заміна, 13) модифікації, 14) заміна невідомого походження, 15) внутрішньо казкова асиміляція, 16) побутова асиміляція, 17) конфесійна асиміляція, 18) забобонна асиміляція, 19-20) літературні та архаїчні асиміляції370.
Він писав: «Ми знайшли, що композиційна єдність казки прихована не в якихось особливостях людської психіки, не в особливостях художньої творчості, вона прихована в історичній реальності минулого»371. Тим самим дослідник довів на прикладі чарівної казки, що її суттєві жанрові ознаки укладалися не під тиском соціальних обставин, які не усвідомлювались, а формулювалась під дією міфу і є частиною рудиментарного міфологічного мислення та ритуального дійства. Запропонована ним «формула казки» набуває фундаментального інтертекстуального значення у епоху постмодернізму та використовується у жанрах наукової фантастики, фентезі та літературної казки.
370 Див, про це докладніше: Пропп. В.Я. Трансформации волшебных сказок // Фольклор и действительность, -М.: «Наука», 1976. - С. 153-173.
371 Проп В.Я. Исторические корни волшебной сказки.-Л.: ЛГУ, 1986.-С. 353.
Література
Пропп В.Я. Морфология <волшебной> сказки. Исторические корни волшебной сказки. (Собрание трудов В. Я. Проппа.). - М.: Изд-во "Лабиринт", 1998. - 512 с.
Пропп Владимир. Русские аграрные праздники. - М.: «Лабиринт», 2000. - 188 с.
Пропп В.Я. Исторические корни волшебной сказки. - Ленинград: Изд-во ЛГУ, 1986. - 362 с.
Пропп В.Я. Трансформация волшебных сказок // Фольклор и действительность. Избранные статьи. - М.: «Наука», 1976. - С. 155-173.
Пропп В.Я. Поэтика фольклора. - М., 1998.
