Історія української літератури - Кінець XIX— початок XX ст. - Книга 1 - О.Д. Гнідан 2005

Твори, повні краси і поезії
ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА (1863—1942)
ІІ. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ ХІХ — ПОЧАТКУ ХХ СТ. У ПЕРСОНАЛІЯХ

Прагнення художньо осмислити життя в Кобилянської прокинулося дуже рано. Та брак освіти, життєвого досвіду, складні обставини спричинилися до того, що її літературне «учнівство», як ні в кого з українських письменників, тривало дуже довго. По-різному поставилися критики до перших творів Кобилянської, та в одному зійшлися всі — у літературу ввійшов свіжий, непересічний талант. Такої високої оцінки була удостоєна письменниця від найавторитетніших літераторів М. Павлика. Лесі Українки, О. Маковея, І. Франка. Розглядаючи творчість молодої генерації письменників, вихованих на зразках західноєвропейської літератури, І. Франко віддав перевагу новому напрямку в белетристиці. «Нова белетристика — се незвичайно тонка філігранова робота, її змагання — наблизитися скільки можна до музики. Задля сього вона незвичайно дбає о форму, о мелодійність слова, о ритмічність бесіди. Вона ненавидить усяку шаблоновість, ненавидить абстракти, довгі періоди і зложені речення»1 . На чолі талановитих репрезентантів нового напрямку І. Франко славить О. Кобилянську. І це тоді, коли українська проза була представлена іменами світового масштабу М. Коцюбинським, В. Стефаником, Л. Мартовичем, Марком Черемшиною та ін. І. Франко, звичайно, мав на увазі не літературний «стаж» Кобилянської, а новий спосіб письма, ювелірну техніку, завдяки якій письменниці вдалося відтворити психологію людського серця, особливо жіночого — благородного, чутливого, і пориванням до краси і щастя. Більшість критиків справедливо підкреслювали вміння Кобилянської зачарувати читача закоханістю в прекрасне — у людині, природі, творчості, глибоко і гонко проникати в психологію героїв.

1 Франко І. 3 остатніх десятиліть XIX в // Зібр. творів: У 50 т — К , 1984 — Т. 41. — С. 526