Історія української літератури - Кінець XIX— початок XX ст. - Книга 1 - О.Д. Гнідан 2005

Твори, повні краси і поезії
ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА (1863—1942)
ІІ. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ ХІХ — ПОЧАТКУ ХХ СТ. У ПЕРСОНАЛІЯХ

Прагнення художньо осмислити життя в Кобилянської прокинулося дуже рано. Та брак освіти, життєвого досвіду, складні обставини спричинилися до того, що її літературне «учнівство», як ні в кого з українських письменників, тривало дуже довго. По-різному поставилися критики до перших творів Кобилянської, та в одному зійшлися всі — у літературу ввійшов свіжий, непересічний талант. Такої високої оцінки була удостоєна письменниця від найавторитетніших літераторів — М. Павлика. Лесі Українки, О. Маковея, І. Франка. Розглядаючи творчість молодої генерації письменників, вихованих на зразках західноєвропейської літератури, І. Франко віддав перевагу новому напрямку в белетристиці. «Нова белетристика — се незвичайно тонка філігранова робота, її змагання — наблизитися скільки можна до музики. Задля сього вона незвичайно дбає о форму, о мелодійність слова, о ритмічність бесіди. Вона ненавидить усяку шаблоновість, ненавидить абстракти, довгі періоди і зложені речення»¹ . На чолі талановитих репрезентантів нового напрямку І. Франко славить О. Кобилянську. І це тоді, коли українська проза була представлена іменами світового масштабу М. Коцюбинським, В. Стефаником, Л. Мартовичем, Марком Черемшиною та ін. І. Франко, звичайно, мав на увазі не літературний «стаж» Кобилянської, а новий спосіб письма, ювелірну техніку, завдяки якій письменниці вдалося відтворити психологію людського серця, особливо жіночого — благородного, чутливого, і пориванням до краси і щастя. Більшість критиків справедливо підкреслювали вміння Кобилянської зачарувати читача закоханістю в прекрасне — у людині, природі, творчості, глибоко і гонко проникати в психологію героїв.

¹ Франко І. 3 остатніх десятиліть XIX в // Зібр. творів: У 50 т — К , 1984 — Т. 41. — С. 526