Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Давня українська література - Ірина Савченко 2009
Українська проза ХVІІ ст.
Плани лекцій
Всі публікації щодо:
Давня українська література
План:
Розвиток національних традицій ораторсько-проповідницької прози:
творчість Кирила Транквіліона-Ставровецького (р. нар. невід. — 1646) («Дзеркало богослів’я» (1618) та «Євангеліє учительне» (1619));
«Меч духовний» (1666), «Труби словес проповідних» (1674) Лазаря Барановича (1593 (1620?) — 1693);
Іоаникій Галятовський (р. нар. невід. — 1688) як теоретик і практик барокового казання. «Ключ розуміння» (1659, 1663, 1665), «Наука, альбо способ зложення казання» (1659);
Проповідницька проза Антонія Радивиловського (р. нар. невід. — 1688) — «Огородок Марії Богородиці» (1676) та «Вінець Христа, із проповідей недільних, як із квітів рожаних, сплетений» (1688): джерела, вставні новели у творах, жанрове розмаїття.
Збірки легендарних оповідань про чудеса Богородиці та її іконічних образів:
«Небо новоє» (1665, 1666, 1677), «Скарбниця потребная» (1676) Іоаникія Галятовського;
«Руно орошене» (1680) Димитрія Туптала (Ростовського) (1651 — 1709).
Історія укладання житійних збірників:
«Тератургима, або Чуда» (1638) Афанасія Кальнофойського (р. нар. і см. — невід.);
«Патерик Печерський» (1661);
«Книги житій святих» («Четьї Мінеї») (1689-1705) Димитрія Туптала (Ростовського), їхня жанрова природа.
Тексти:
Баранович Л. Із книги «Меч духовний». Із книги «Труби словес проповідних» // Слово многоцінне… — Кн. 2. — С.276-284, 319-330.
Галятовський І. Наука, альбо Спосіб складання казання // Там само. — Кн. 2. — С.417-446.
Кальнофойський А. Тератургима, або Чуда // Там само. — Кн. 2. — С. 200-255.
Радивиловський А. Із книги «Огородок Марії Богородиці». Із книги «Вінець Христов» // Там само. — Кн. 2. — С.454-491.
Транквіліон-Ставровецький К. Із книги «Зерцало богословія» // Там само. — Кн. 2. — С.264-265.
Туптало Дмитро. Житія святих (Четьї Мінеї). — Т.І - VІ. — Львів, 2005-2008.
Література:
Возняк М. Історія... — Кн.1. — С.563-585, 591-603.
Галятовський І. Ключ розуміння. — К., 1985.
Грицай М.Давня українська проза. — К., 1976.
Деркач Б. Перекладна українська повість ХVІІ-ХVІІІ ст. — К., 1960.
Ісіченко Ю. Києво-Печерський патерик у літературному процесі кінця ХVІ — початку ХVІІІ ст. на Україні. — К., 1990. — С.52-163.
Козич Н. Із прозової спадщини Лазаря Барановиа // Укр. літературознавство. — 1968. — Вип. 4. С.108-113.
Крекотень В. Новелістичні жанри давньої української прози // Крекотень В. Вибрані праці. — К., 1999. — С. 188-205.
Крекотень В. Оповідання Антонія Радивиловського: з історії української новелістики ХVІІ ст.; легенди, анекдоти, фацеції, міфи, казки, байки, диспути, параболи. — К., 1983.
Крекотень В. Українська барокова проза // Українське бароко: В 2-х т. — Т.І. — К., 2004. — С.331-443.
Крекотень В. Українська ораторська проза другої половини ХVІІ ст. як об’єкт літературознавчого вивчення // Крекотень В. Вибрані праці. — К., 1999. — С.141-187.
Міяковський М. Антоній Радивиловський — південноруський проповідник ХVІІ ст. // Матеріали… — Т.1. — С.353-356.
Маслов С. Кирилл Транквиллион-Ставровецкий и его литературная деятельность. — К., 1984. — С.54-119, 138-171.
Мостова Л. Світсько-риторичний тип мислення в ораторсько-проповідницькій прозі ІІ пол. ХVІІ ст. // Літературознавство. — Кн. 1. Доповіді й повідомлення. — К., 2000. — С.57-62.
Пачовський Т. «Книга Житій Святих» Дмитра Тупталенка-Ростовського // Дмитро Туптало у світі українського бароко: Зб. наук. пр. — Львів, 2007. — С.221-265.
Савченко І. «Руно орошенное» Димитрія Туптала: до проблеми формування творчої лабораторії письменника // Сучасний погляд на літературу: Зб. наук. праць. — Вип. 1. — К., 1999. — С.8-13.
Савченко І. Композиція житійного оповідання у Четьях-Мінеях Димитрія Ростовського (Туптала) (на матеріалі Житія Симеона Столпника) // Наука і сучасність: Зб. наук. праць. — Вип. 2. — К., 1999. — С.63-74.
Сумцов М. Лазар Баранович // Матеріали… — Т.1. — С.345-347.
Сумцов М. Іоанникій Галятовський. Огляд змісту проповідей Іоаникія Галятовського // Там само. — Т.1. — С.347-352.
Чижевський Д. Історія... — С.281-285.
Шевчук В. Муза Роксоланська: Українська література ХVІ-ХVІІІ століть: У 2 кн. — Кн. І: Ренесанс. Раннє бароко. — К., 2004. — С.322-326, 361-367.
Шевчук В. Муза Роксоланська: Українська література ХVІ-ХVІІІ століть: У 2 кн. — Кн. ІІ: Розвинене бароко. Пізнє бароко. — К., 2005. — С.164-171, 219-235.
Поміркуйте над висловлюваннями:
…проза значно меншою мірою звільнилася від церковної залежності, ніж поезія, отже, більше була прив’язана до практичних потреб віри й церкви, а відтак християнського дидактизму.
В. Шевчук
У ХVІІ ст. значення жанру церковної проповіді — провідного жанру ораторської прози — і щодо змісту, і щодо суспільної функції відчутно переростало межі релігії. Церковна проповідь мала тоді загальнонаціональну культурну та політичну вагу. ХVІІ ст. було наУкраїні періодом напруженої боротьби народу за соціальне визволення, за утвердження національної гідності, за здобуття державної незалежності, за досягнення культурно-ідеологічної рівносильності з противником. Ці визначальні прагнення часу наклали відбиток і на культову ораторську прозу.
В. Крекотень
І.Галятовський був великим ерудитом свого часу, і головною вадою його писань стало те, що ерудиція цілком пригнічувала й поглинала його творчу індивідуальність, тож його твори переважно становили виписки й цитати з різних творів чужих, оригінальним при цьому був концепт книги, тобто план, схема і розуміння предмета викладу.
В. Шевчук
