Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Давня українська література - Ірина Савченко 2009
Літературна творчість «мандрівних дяків». Сатира ХVІІІ ст.
Плани лекцій
Всі публікації щодо:
Давня українська література
План:
Творчість мандрівних дяків (миркачів, пиворізів) як прояв сміхової культури:
причини появи;
зв’язок із творчістю західноєвропейських ваганів;
історія вивчення творчості мандрівних дяків.
Тематика творчості мандрівних дяків:
тема шкільної науки і методики навчання;
вакхічна тема;
вірші-травестії на релігійні відправи, Святі книги, різдвяні та великодні сюжети.
Мотиви та образи творчості мандрівних дяків в українській літературі ХІХ-ХХІ ст. (Г. Квітка-Основ’яненко, І. Карпенко-Карий, М. Куліш, В. Шевчук та ін.).
Сатира ХVІІІ ст. як окремий жанр:
соціально-політичні обставини формування жанру;
сатирично-гумористичні віршовані оповідання («Отець Негребецький», «Пекельний Марко», «Про Кирика і жадного попа»);
соціально-політична сатира («Сатирична коляда», «Плач київських монахів», «Доказательства Хама Данилея Кукси потомственні»).
Творчість Івана Некрашевича (1742-1796) («Ярмарок», «Сповідь», «Замисел на попа»).
Тексти:
Вірші про Кирика // Українська література ХVІІІ ст. — К., 1983. — С. 208-211.
Доказательства Хама Даниле Кукси потомственні // Там само. — С.211-213.
Некрашевич І. Ісповідь. Замисл на попа // Слово многоцінне… — Кн. 4. — С.720-731.
Отець Негребецький // Українська література ХVІІІ ст. — К., 1983. — С. 224-229.
Пекельний Марко // Там само. — С. 185-191.
Плач дворянина // Там само. — С. 213-215.
Плач київських монахів // Слово многоцінне… — Кн. 4. — С. 768-775.
Поезія мандрівних дяків // Там само. — С. 737-759.
Сатирична коляда // Там само. — С. 760-767.
Література:
Андрущенко М. Іван Некрашевич — «Дорогоцінності думок під корою просторіччя» // Андрущенко М. Парнас Віршотворний… — С.100-105.
Возняк М. Історія... — Кн.2. — С.19-29, 257-287.
Грицай М. Давня українська поезія. — К., 1972. — С.81-117.
Грицай М. Українська література ХVІ-ХVІІІ ст. і фольклор. — К., 1969. — С.93-109.
Давній український гумор і сатира / Упоряд., вступ. ст. і прим. Л.Махновця. — К., 1959. — С. 173-207, 210-298, 328-334, 338-348.
Єфименко П. Зразки викривальної літератури в Малоросії // Матеріали... — Т.І. — С.540-543.
Єфремов С. Історія... — С.198-205.
Кістяківська Н. Іван Некрашевич і його твори // Матеріали… — Т.І. — С. 587-599.
Махновець Л. Гумор і сатира наших предків // Давній український гумор і сатира… — С. 19-33.
Махновець Л. Сатиричні вірші // Історія української літератури: У 8-ми томах. — К., 1967. — Т. 2. — С.62-70.
Микитась В. Ваганти та мандрівні дяки // Київська старовина. — 1992. — №5. — С.99-108.
Микитась В. Давньоукраїнські студенти і професори. — К., 1994.
Мишанич О. Українська література II половини ХVІІІ ст. і усна народна творчість. — К., 1980. — С.158-259.
Мишанич О. Українська література ХVІІІ ст. // Українська література ХVІІІ ст. — К., 1983. — С. 14-16.
Нога Г. Гра з «нечистою силою» в українському бурлеску ХVІІ-ХVІІІ ст. // Слово і час. — 1996. — №11-12. — С.57-61.
Нога Г. До питання про травестійну літературу в Україні ХVІІ-ХVІІІ ст. / Медієвістика: Зб. статей — Вип. 2. — Одеса, 2000. — С.172-182.
Нога Г. Звичаї тії з давніх школярів бували…: Український святковий бурлеск ХVІІ-ХVІІІ століть. — К., 2001.
Нога Г. Український великодній бурлескний сміх ХVІІ-ХVІІІ ст. — К., 1996.
Пехник Г. Школярські вірші ХVІІ-ХVІІІ ст. як явище українського бароко // Медієвістика... — Вип. 1. — Одеса, 1998. — С.98-104.
Савченко І. Українська церква у діалогах ХVІІІ ст. // Науково-методичні праці з історії слов’янських народів: Зб. статей. — Вип. 5. — К., 1996. — С.204-217.
Український сатирикон: Збірник сатиричних та гумористичних творів українських письменників. — К., 2000. — С. 88-100, 102-111, 113-125.
Франко І. Вірш про отця Негребецького // Франко І. Зібр. праць… — Т.35. — С.417-427.
Франко І. Історія української літератури // Там само. — Т.40. — С.347-362.
Шевчук В. Муза Роксоланська: Українська література ХVІ-ХVІІІ століть: У 2 кн. — Кн. ІІ: Розвинене бароко. Пізнє бароко. — К., 2005. — С.608-617.
Шевчук В. Три листки за вікном: Роман-триптих. — К., 1986. — С.15-136.
Шолом Ф. Соціально-політична сатира та бурлескно-гумористичні вірші ХVІІІ ст. // Матеріали… — Т.І. — С.543-573.
Поміркуйте над висловлюваннями:
… (мандрівні дяки. — І. С.) були одинокі піонери шкільної освіти, шкільних нахилів та звичок серед народу, котрий дивився на них без жодної неприязні. Головна вартість їх полягала в тому, що вони пристосовували важкувату шкільну премудрість до розуміння народу, переймаючи своєю чергою від нього своєрідні властивості його думки і мови.
П. Житецький
Українські ваганти і «мандрівні дяки» стали зачинателями демократичної літератури народною мовою, пропагандистами передових ідей світової культури, живими розповсюджувачами важливих політичних і громадянських новин.
В. Микитась
…вони утворили особливий жанр «дяківської поезії», складали канти духовні і студні (вільного змісту), не цуралися любовного й розсудливого, медитативного вірша. Писали на замовлення епітафії, поезії на честь тієї чи іншої людини, а особливо кохались у вірші гумористичному й сатиричному.
В. Шевчук
Бурлескна література займає вакантне місце в загальному літературному просторі України. Церковна література вчила людину не забувати дивитися на Небо. Землі в ній відводилося другорядне місце. Ось тут і пробивається могутнє культурне річище, котре змішує земне з небесним, нагадує людині, що вона належить не тільки Богу, але й собі. Для цього не потрібно вдаватись до протиставлень. Навпаки, автори пропагують гармонію у співіснуванні двох світів.
Г. Нога
Значення культурних діячів типу Некрашевича було для України кінця ХVІІІ ст. досить велике. В цей час висока елітарна культура Київської академії фактично гине внаслідок втрати Україною державності і занепаду державницької ідеї. Іде процес розшарування освічених верств українського суспільства — частина русифікується, а частина, як Іван Некрашевич, розчиняється в масі простолюду, не зливаючись, проте, з ним остаточно.
