Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Давня українська література - Ірина Савченко 2009
Література Київської Русі. Перекладна література
Плани лекцій
Всі публікації щодо:
Давня українська література
Перекладна світська література
План:
Історичні умови розвитку Київської Русі. Християнізація мислення русичів.
Розвиток культури. Відомості про писемність та літературну мову.
Час і причини появи перекладної літератури. Візантійський та Перший південнослов'янський впливи. Особливості перекладання на Русі.
Біблія:
походження, складові частини — Старий та Новий Заповіти;
основні ідейні концепти;
Біблія у системі духовних цінностей Київської Русі;
Біблійні мотиви та образи в українській літературі (Г. Сковорода, Т. Шевченко, П. Куліш, І. Франко, Леся Українка, П. Тичина та інші);
переклади та переспіви Біблії (Реймське Євангеліє (І пол. ХІ ст.), Остромирове Євангеліє (1056-1057), Пересопницьке Євангеліє (1556-1561), Учительне Євангеліє І. Федорова (1568) Учительне Євангеліє П. Могили (1616), Апостол І.Федорова (1574), Острозька Біблія (1581), Євангеліє П. Морачевського (1861), Переклади Біблійних текстів П. Кулішем (ост. десят. ХІХ ст.), Біблія П. Куліша та І. Пулюя (1903), Біблія митрополита Іларіона (І. Огієнка) (20-50-і рр. ХХ ст.), Біблія патріарха Філарета (2003)).
Апокрифічна література, історія її рецепції.
Поняття про житійну літературу (Афанасій Олександрійський, Палладій, Іоанн Мосх). Види житійних збірників (Прологи, Четьї-Мінеї, Патерики).
Патристичні твори (Іоанн Златоуст, Єфрем Сирин).
Перекладна історична література. Хронографія Іоанна Малали, Георгія Амартола.
Світська повість («Александрія», «Девгенієве діяння», Повісті про Акира Премудрого).
Інші різновиди перекладної літератури: природничо-наукові праці («Фізіолог», «Шестоднев»), ворожбитські книги («Громник», «Колядник», «Волховник», «Путник», «Зелейник» («Травник», «Лічебник»), «Звіздочтець» та ін.), збірники («Пчола», «Золотоструй», «Златоуст», «Маргарит», «Торжественник», «Ізмарагд»).
Тексти:
Александрія // Давня українська література: Хрестоматія / За ред. М. Сулими. — К., 1992. — С.400-401.
Біблійні книги: Буття. Вихід. Естер. Псалтир. Книга Екклезіаста. Пісня над Піснями. Книги пророків Ісаії, Єремії. Чотириєвангеліє: Євангелія Матвія, Марка, Луки, Івана. Апокаліпсис.
Варлаам та Іоасаф // Давня українська література: Хрестоматія... — С.401-403.
Євангелія Никодима // Там само. — С.47-64.
Житіє... Василія Нового // Там само. — С.48-54.
Книги «Бджола» // Золоте слово: Хрестоматія літератури України-Русі епохи Середньовіччя ІХ-ХV століть: У 2-х кн., — Кн. 2., — К., 2002. — С.620-648.
Оповідання про Соломона // Українська література ХІV-ХVІ ст. — К., 1988. — С.33-37.
Протоєвангеліє Якова // Апокрифы древних христиан. — СПб., 1994. — С.3-9.
Фізіолог // Золоте слово… — Кн. 2. — С. 612-619.
Ходіння Богородиці по муках // Давня українська література: Хрестоматія... — С.37-42.
Шестодневи // Золоте слово… — Кн. 2. — С.612-619.
Література:
Аверинцев С. Поэтика ранневизантийской литературы. — М., 1977.
Аверинцев С. Софія-Логос: Словник. — К., 2007.
Александров О. Старокиївська агіографічна проза Х — першої трет. ХІІІ ст.: Монографія. — Одеса, 1999. — С.9-107.
Антофійчук В. Євангельські образи в українській літературі ХХ ст. — Чернівці, 2001.
Апокрифы древних христиан. — М., 1989.
Білоус П. Література Київської Русі: українські акценти // Медієвістика: Зб. наук. ст. — Вип. 4. — Одеса, 2006. — С.40-46.
Білоус П. «Перший Південнослов’янський вплив» і зародження української літератури // Білоус П. Актуальні питання… — С.47-74.
Білоус П. «Перекладне» й «оригінальне» письменство доби Київської Русі: одна чи дві літератури? // Там само. — С.224-227.
Білоус П. Постколоніальна рецепція української літератури періоду Київської Русі // Білоус П. Світло зниклих світів... — С.3-11.
Библейская энциклопедия. — М., 1990.
Білецький О. Перекладна література візантійсько-болгарського походження // Білецький О. Зібр. праць: У 5-ти томах. — Т.1. — К., 1985. — С.131-188.
Бойд Р. Курганы, гробницы, сокровища: Иллюстрированное введение в библейскую археологию. — 1991.
Брайчевський М. Походження слов’янської писемності. — К., 1988.
Булашов Г. Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях. — К., 1992. — С.24-38.
Возняк М. Історія... — Кн.І. — С.59-131.
Гече Г. Библейские истории. — М., 1989.
Гладков Б. Толкование Евангелия. — М., 1991.
Головащенко С. Історія християнства: Курс лекцій. — К., 1999. — С.96-111.
Грушевський М. Історія... — Т.2. — С.5-50.
Грушевський М. Історія України. — К.—Львів, 1913 — С.49-138.
Давыдова Н. Евангелие и древнерусская литература. — М., 1992.
Дорошенко Д. Нарис історії України. — К., 1992. — Т.1. — С.42-80.
Жука люк М., Степовик Д. Коротка історія перекладів Біблії української мови. — К., 2003.
Еремин И. Лекции и статьи... — С.214-222.
Єфремов С. Історія... — С.68-82.
Історія української культури / За заг. ред. І. Крип’якевича. — 5-й зшиток. — К., 1993. — С.193-218.
Истрин В. Очерк истории древнерусской литературы домосковского периода (ХІ-ХІІІ ст.). — Петроград, 1922. — С.84-117.
Калиганов И. Историко-литературные проблемы южнославянского влияния на Руси // Славянские литературы. — М., 1988. — С.51-66.
Косідовський З. Біблійні оповіді. — К., 1978.
Косідовський З. Оповіді євангелістів. — К., 1985.
Куценко Л. Час вчитися любити: Біблія на уроках літератури. — Кіровоград, 1999.
Менделеева Д. История литературы Древней Руси. — М., 2008. — С. 21-28.
Мень А. Мир Библии. — М., 1990.
Мещерский Н. Искусство перевода Киевской Руси // Труды Отдела древнерусской литературы. — М., 1958. — Т.15. — С.54-72.
Мишанич О. Біблія і давня українська література // Мишанич О. На переломі: Літерат. статті й дослідження. — К., 2002. — С.7-17.
Мишанич О. Прийняння християнства і давнє українське письменство // Рад. літературознавство. — 1988. — №6. — С.32-40.
Москаленко М. Тисячоліття: переклад у державі слова // Сучасність. — 1993. — №3. — С.148-168.
На ріках Вавілонських. — К., 1991. — С.214-377.
Полєк В. Історія... — С.23-30.
Поліщук В. Іван Франко про візантизм і його впливи на українсько-руську літературу // Поліщук В. Зі студій над класиками: Статті. — Черкаси, 2001. — С.61-69.
Религиоведение: Словарь. — М., 2007.
Рожко В. Митрополит Іларіон як перекладач Біблії // Визвольний шлях. — 2000. — №10. — С.20-23.
Рокіцький О. Перший повний український переклад Біблії (П. Куліш, І. Пулюй, І. Нечуй-Левицький) // Пам’ять століть. — 2002. — №4. — С.59-67.
Савельєва М. Біблія: Спроба прочитання. — К., 1998.
Сперанский М. История древнерусской литературы. — М., 1929. — С.193-279.
Субтельний О. Україна: історія. — К., 1992. — С.29-68.
Сулима В. Біблія і українська література: Навч. посібник. — К., 1998.
Тимошик М. Книга серед книг: Історія перекладів Святого Письма українською мовою // Берегиня. — 2000. — №4. — С.6-19.
Цибенко О. До питання про візантійські впливи у культурі Київської Русі // Київська Русь: культура, традиції: Зб. наук. праць. — К., 1982. — С.46-51.
Чижевський Д. Антична література в старій Україні // Чижевський Д. Філос. твори: У 4-х т. — Т.2. — К., 2005. — С.43-56.
Чижевський Д. Історія... — С.49-72.
Чичуров И. Политическая идеология средневековья: Византия и Русь. — М., 1990.
Чорноіваненко Є. Людина і світ в добу Середньовіччя: синкретична єдність // Медієвістика: Зб. наук. статей. — Вип.2. — Одеса, 2000. — С.43-51.
Шевченко В. Словник-довідник з релігієзнавства. — К., 2004.
Франко І. Візантійська література // Франко І. Зібр. тв.: У 50-ти т. — Т.29. — К., 1981. — С.184-194.
Фрейденберг О. Миф и литература древности. — М., 1978.
Фрезер Д. Фольклор в Ветхом Завете. —М., 1986.
Шапов Я. Государство и церковь Древней Руси Х-ХІІІ ст. — М., 1989.
Шевчук В. Муза Роксоланська: Українська література ХVІ-ХVІІІ століть: У 2 кн. — Кн. І: Ренесанс. Раннє бароко. — К., 2004. — С.22- 41.
Шевчук В. Як би я викладав уроки Біблії в середній школі // Слово і час. — 1991. — №1. — С.72-79.
Яковлев М. Древнерусская литература. — Л., 1936. — С.3-28.
Поміркуйте над висловлюваннями:
Русь стала читати чуже раніше, ніж писати своє. Це був багатий матеріал для читацького та письменницького досвіду, прекрасна школа літературної мови; вона допомогла давньоруським книжникам наочно уявити можливі варіанти стилів, розвивати слух і мову на колосальному лексичному багатстві візантійської і старослов’янської літератур.
О. Творогов
Коли в Західну Європу пішов Гомер, Софокл, Платон і Аристотель, Україна дістала з Візантії через південних слов’ян тільки те, що могла прийняти і що мала грецька література візантійського періоду, себто замість літератури класичної Греції головне оповідання про Христа та святих, богословські статті й поучення, все те з виразним аскетичним характером /…/ Ширенню таких засад і мали служити й пам’ятки письменства, що оповідали про те, як жили святі й пустинники і якої слави вони діждалися від Бога за своє відречення від світу. А що візантійський аскетизм заперечував науку, і Візантія не дала Україні зорганізованої школи, вплив аскетичних писань на життя давньої України був величезний і всесильний.
М. Возняк
Вага перекладної і позиченої літератури була чимала; це була жива школа літературного мистецтва /…/ Саме постання й надзвичайно хуткий і широкий розвиток оригінальної староукраїнської літератури є найліпшим доказом того, що чужа література не лежала на Україні марно.
Д. Чижевський
Київській Русі Візантія давала тільки те, що вважала за потрібне імпортувати в слов’янські землі /…/ Передавалося лише те, що було абсолютно необхідне для потреб нового християнського культу, або те, що своїми властивостями і змістом могло сприяти візантійській культурній гегемонії над «варварами», що їх вона «цивілізувала». А втім, труднощі зв’язків і різні політичні обставини перешкоджали планомірно керувати імпортом, до того ж мнимі «варвари» аж ніяк не збиралися безперечно підкорятися візантійській гегемонії.
О. Білецький
Прийняття Руссю християнства зміцнило зносини Русі з Болгарією, яка була попередницею її на шляху християнізації. Історичних документів про зносини стародавньої християнської Русі з Болгарією у нас нема, але ми маємо речові докази таких зносин в церковних та інших книгах, перекладених з грецької на стародавню церковну мову в Болгарії і занесених на Русь в цю першу епоху.
І. Франко
