Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Давня українська література - Ірина Савченко 2009
Оригінальна література Київської Русі. Літописання
Плани лекцій
Всі публікації щодо:
Давня українська література
План:
Система жанрів києворуської літератури. Функціональний принцип утворення жанрів.
Поняття про літописи. Зародження жанру та його самобутність, зв’язки з історіографічною прозою європейських народів. Наукові теорії про виникнення давньоруського літописання.
«Повість врем’яних літ» (ПВЛ):
основні зведення, редакції та списки;
ідейний зміст та композиція літопису;
форми літописної оповіді;
зв’язок ПВЛ з фольклором;
історичні повісті і сказання у складі літопису;
стиль літопису;
роль ПВЛ розвитку української історичної прози (Б. Лепкий, Ю. Опільський, С. Скляренко, В. Малик, Р. Іванченко, П. Загребельний та ін.).
Загальна характеристика Київського літопису (ХІІ ст.). Перевага фактографічного матеріалу над белетристикою.
Галицько-Волинський літопис (ХІІІ ст.): тематично-ідейний зміст, композиція, художні особливості. Ремінісценції літопису в українськй літературі ХІХ-ХХ ст. (М. Костомаров, І. Франко, М. Вороний, Л. Мосендз, Р. Іванченко та ін.).
Тексти:
Галицько-Волинський літопис // Великий неспокій. — К., 1992. — С.385-405.
Київський літопис // Там само. — С.359-384.
Повість врем’яних літ. — К., 1990.
Література:
Алєшковський М. «Повість временних літ» та її редакція // Укр. іст. журн. — 1967. — №3. — С.37-47.
Алешковский М. Повесть временных лет. — М., 1971.
Берека А. Природа у «Повісті минулих літ» // Рідна школа. — 1999. — №4. — С.31-41.
Білецький О. Галицько-Волинський літопис // Білецький О. Зібр. творів... — Т.І. — С.250-260.
Білоус П. Жанрова система української літератури (період Київської Русі) // Слово і час. — 2002. - №2. — С.19-23.
Білоус П. Коростенська трагедія Х століття: міфоепічний контекст // Білоус П. Світло зниклих світів… — С.65-108.
Білоус П. «Повість минулих літ»: історія чи література? // Білоус П. Актуальні питання… — С. 207-223.
Білоус П. Руський автор: імперсональність чи індивідуальність // Там само. — С. 194-206..
Білоус П. Синтез книжності і фольклору в недатованій частині «Повісті минулих літ» // Білоус П. Світло зниклих світів… — С. 102-108.
Білоус П. Літописи: у пошуках моделі української історії. — Житомир, 1998.
Бичко А. Джерела становлення києворуської історіографії // Духовна спадщина Київської Русі: Зб. статей. — Вип. 1. — Одеса, 1997. — С.116-121.
Брайчевський М. Легенда про Кия // Київ. — 1992. — № 2. — С.132-155.
Возняк М. Історія... — Кн. І. — С.186-215.
Генсьорський О. Галицько-Волинський літопис: Процес складання, редакції і редактори. — К., 1958.
Горський В. та ін. Давньоруські любомудри. — К., 2004. — С.73-108.
Грушевський М. Історія... — Т.2. — С.98-140.; Т.3. — С.5-35, 132-185.
Денисенко А. Нестор-літописець // Київська старовина. — 1993. — №1. — С.36-38.
Еремин И. Киевская летопись как памятник литературы // Еремин И. Литература Древней Руси. — М.- Л., 1966. — С.98-151.
Еремин И. Лекции и статьи... — С.38-64.
Еремин И. Повесть временных лет как памятник литературы // Еремин И. Литература Древней Руси. — М.—Л., 1966. — С.42-94.
Єфремов С. Історія... — С.92-98.
Кузьмин А. Начальные этапы древнерусского летописания. — М., 1977.
Кусков В. История древнерусской литературы. — М., 1989. — С.43-49.
Літопис Руський: Зв Іпатським списком / Пер. Л. Махновця. — К., 1989.
Лихачев Д. Зарождение и развитие жанров древнерусской литературы. Система литературных жанров Древней Руси // Лихачев Д. Исследования по древнерусской литературе. - Л., 1986. — С.56-95.
Лихачев Д. Монументально-исторический стиль древнеславянских литератур // Славянские литературы: VІІІ Международного съезда славистов: Доклады. — М., 1978. — С.119-149.
Лихачев Д. Русские летописи и их культурно-историческое значение // Древнерусская литература в исследованиях: Хрестоматия. — М., 1986. — С.162-190.
Менделеева Д. История литературы Древней Руси. — М., 2008. — С. 29-51.
Рыбаков Б. Древняя Русь. Сказания. Былины. Летописи. — М., 1963.
Сліпушко О. Софія Київська. — К., 2002. — С.103-346.
Толочко П. Давньоруські літописи і літописці Х-ХІІІ ст. — К., 2005. — С.9-82, 133-184, 199-218, 255-346.
Федорак Н. Поетика Галицько-Волинського літопису. — Львів, 2005.
Чижевський Д. Історія... — С.72-75, 114-123, 161-174.
Шайкин А. Эпические герои и персонажи в «Повести временных лет» // Русская литература. — 2002. — 3;. — С.3-13.
Шахматов О. Літописи // Матеріали до вивчення історії української літератури: У 5-ти томах. — К., 1969. — Т.1. — С.87-96.
Шевчук В. Збережено на віки: Про «Повість врем’яних літ» та її авторів // Шевчук В. Дорога в тисячу років. — К., 1990. — С.16-24.
Шевчук В. Муза Роксоланська: Українська література ХVІ-ХVІІІ століть: У 2 кн. — Кн. І: Ренесанс. Раннє бароко. — К., 2004. — С.22- 41.
Яременко В. На замовлення вічності // Повість врем’яних літ. — К., 1990. — С.474-498.
Поміркуйте над висловлюваннями:
Літопис — це літературна, ідеологічно зумовлена форма викладу історичних подій, художнім ядром якої є хронотоп, що розгортається за схемою середньовічних уявлень про світ, давні спільноти, а картина світу постає як здійснення християнської провіденційної ідеї та як алегорія боротьби добра і зла, боротьби життя і смерті.
П. Білоус
Нестор пов’язав руську історію з світовою, надав їй центрального значення в історії європейських країн. Показати Руську землю в ряду інших держав світу, довести, що руський народ не без роду й племені, що він має свою історію, якою вправі пишатися, - така прекрасна для свого часу мета, яку поставив собі автор «Повісті».
Д. Лихачов
Люди того часу (Х-ХІІІ ст. — І.С.) прагнули побачити в усьому значне за змістом, могутнє за своїми формами. Стиль монументального історизму характеризується прагненням розглядати зображуване ніби з великих відстаней - відстаней просторових, часових (історичних), ієрархічних. Це стиль, у межах якого все найбільш красиве уявляється великим, монументальним, величним. Розвивається своєрідне «панорамне бачення». Літописець бачить усю Руську землю ніби з великої висоти. Він намагається вести оповідь про всю Руську землю /…/ Така «широка» розповідь відповідала естетичним уявленням свого часу.
Д. Лихачов
Здавалось би, що порічні записи подій можуть бути цікавими лише з історичного погляду. Насправді наші літописи належать до найцікавіших літературних творів. У цілому літописи є якимись енциклопедіями, збірками найрізноманітнішого літературного матеріалу, який не дійшов би до нас, якби літописці не занесли його до своїх творів.
Д. Чижевський
Кожен із редакторів «Повісті врем’яних літ» бере на себе роль морального судді всіх людських вчинків і подій, про які оповідає. Літописець постійно і настійно апелює до моральності, до пошанівку традицій і батьківських звичаїв, в яких для нього і краса, і правовий кодекс, і педагогіка, і предківські заповіти. Від перших оповідань і до останніх записів утверджується думка, що зло карається.
В. Яременко
