Сучасний словник літературознавчих термінів - Сикало Євген 2023

Формалізм

Всі публікації щодо:
Літературознавство

Формалізм виник у Росії в роки Революції 1917 року і поступово розповсюдився по всьому світу. Формалізм - це підхід до літературознавства, який ставить у центр аналізу тексту сам текст і його мовні засоби, без врахування історичного та культурного контексту.

Формалізм - це навчання аналізувати літературні тексти із зосередженням на дослідженні мовних засобів, зокрема, вживання метафор, образів, ритму, стилів тощо. Основна ідея формалізму полягає в тому, що мовні засоби, які використовуються в літературному тексті, є будівельними блоками, які можна розібрати на складові частини, щоб зрозуміти, як вони взаємодіють між собою.

Формалізм був спрямований на те, щоб перевести літературознавство з емоційного наукового рівня на більш високий рівень аналізу. Він прагнув розглядати літературний текст як самостійний об'єкт, який можна досліджувати з точки зору його мовних засобів. Формалісти вважали, що аналізуючи мовні засоби, можна зрозуміти, як автор створює зображення та ефекти, які викликає у читача.

Формалізм можна поділити на дві головні групи: російський формалізм та прагматичний формалізм. Російський формалізм був спрямований на розуміння літературного тексту як самостійного об'єкта, який можна досліджувати з точки зору його мовних засобів. Прагматичний формалізм зосереджувався на вивченні того, як літературні тексти викликають реакцію в читачів.

Формалізм був важливим інтелектуальним рухом в літературознавстві, який вплинув на розвиток літературознавства в XX столітті. Його підхід до аналізу літературних текстів був революційним, оскільки він пропонував новий підхід до дослідження літературних текстів, який зосереджувався на мовних засобах. Він став важливим інструментом для розуміння літературних творів, що дозволяє аналізувати їх з різних точок зору.

У світовій культурі формалізм залишився відомим як термін, що описує будь-який підхід до літературознавства, який зосереджується на мовних засобах та їх аналізі. Цей підхід до літературознавства має велике значення в дослідженні літературних творів, оскільки дозволяє зрозуміти, як автор створює зображення та ефекти, які викликає у читача.