Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Методика викладання української літератури в середніх навчальних закладах - Навчальний посібник - Пасічник Є.А. 2000
Методи наукового дослідження
Завдання методики викладання літератури
Розділ І.
Всі публікації щодо:
Методика викладання літератури
Методика викладання літератури, узагальнюючи педагогічні явища, може користуватися двома типами наукових досліджень — емпіричним і теоретичним. Емпіричний тип дослідження — це опис окремих фактів, спостережень. Емпіричний матеріал має наукову цінність, якщо дослідник уміє відповідно узагальнювати і теоретично осмислювати його. Жодна наука не може ігнорувати опису фактів. У листі відомого фізіолога І.Павлова, адресованому молодим науковцям, даються такі настанови: «Привчіть себе до витримки і терпіння. Навчіться робити чорнову роботу в науці. Вивчайте, зіставляйте, нагромаджуйте факти. Яке б не досконале було крило птаха, воно ніколи не змогло б підняти його у височінь, не спираючись на повітря.
Факти — це повітря вченого. Без них ви ніколи не зможете злетіти. Без них ваші «теорії» — даремні потуги...»1
Надаючи великого значення фактам, учений застерігає науковців: «Але вивчаючи, експериментуючи, спостерігаючи, намагайтеся не залишатись на поверхні фактів. Не перетворюйтесь в архіваріусів фактів. Намагайтеся проникнути в таємницю їх виникнення. Наполегливо шукайте закони, що керують ними».2
Таким чином, емпіричний аналіз є необхідною базою наукового пізнання, на ґрунті якого виникають і певні наукові концепції, що підтверджуються чи спростовуються спеціально організованими експериментами педагогічного характеру.
У практиці роботи вчителів, крім позитивного, є і свої негативні моменти. Нове не легко пробиває собі дорогу. Йому потрібно побороти і певний консерватизм учителів. Нове, мало вивчене і теоретично не досить обґрунтоване, іноді набирає характеру моди, зовнішнього захоплення. Те, що поширене, ще не значить життєво виправдане і обґрунтоване. Тому важливого значення набуває експериментальна робота, завдяки якій виявляються наукові закономірності педагогічного процесу, удосконалюються форми, методи викладання літератури в середній школі. «За самою своєю логікою, за філософською основою, за творчим характером, — писав В. Сухомлинський, — педагогічна праця неможлива без елемента дослідження і насамперед тому, що кожна людська індивідуальність, з якою ми маємо справу, — це певною мірою своєрідний, неповторний світ думок, почуттів, інтересів»3
Кожна наука має свою експериментальну базу. Основною експериментальною базою методики вивчення літератури є школа.
Уміння досліджувати, науково узагальнювати факти потрібне не лише науковцеві, а й учителю, який, шліфуючи свою педагогічну майстерність, повинен вивчати учнів, аналізувати свою роботу, бачити в ній успіхи і невдачі. Методична майстерність формується безпосередньо у праці. «Уміння виховувати, — зазначав А. Макаренко, — це все-таки мистецтво, таке ж мистецтво, як добре грати на скрипці або роялі, добре малювати картини, бути хорошим фрезерувальником або токарем. Не можна навчити людину бути хорошим художником, музикантом, фрезерувальником, якщо дати їй тільки книжку в руки, якщо вона не бачитиме фарб, не візьме інструмент, не стане до верстата. Біда мистецтва виховання в тому, що навчити виховувати можна тільки в практиці, на прикладі»4
Серед основних методів наукового дослідження процесу вивчення літератури в школі виділяють такі:
I. Метод цілеспрямованого спостереження. Він дає можливість не лише зафіксувати педагогічні явища, а й побачити їх у розвитку, дії. Цілеспрямоване спостереження повинне мати чітко виражену мету, наприклад: вивчити стан використання в школі технічних засобів навчання, познайомитися з формами роботи, що практикуються учителями задля активізації розумової діяльності учнів, узагальнити досвід роботи вчителя щодо проведення семінарських занять і т.д.
Чітко визначивши мету наукового спостереження, не втручаючись у суть педагогічного процесу, дослідник фіксує окремі факти, на основі аналізу яких робить свої висновки. Нерідко виникає необхідність провести багаторічне спостереження над певними педагогічними явищами. Наприклад, щоб виявити наукові закономірності читацьких інтересів дітей, треба протягом багатьох років слідкувати за їх зміною у зв’язку із загальним літературним розвитком одних і тих самих учнів під впливом навчання й виховання. Це так звані лонгітюдні спостереження.
Можна було б одночасно охопити дослідною роботою учнів різного віку і на основі цього зробити певні висновки, але вони містили б, крім об’єктивного, і багато суб’єктивних даних, адже кожен учнівський колектив навіть одного і того ж віку відрізняється особливостями, які не можна не брати до уваги. Діти відчувають на собі вплив різних факторів, котрі й визначають їхні читацькі інтереси.
Метод довготривалого цілеспрямованого спостереження доповнюється різноманітними способами виявлення певних змін у тих явищах педагогічного процесу, що стали об’єктом наукового дослідження. Це безпосередні спостереження за педагогічним процесом, бесіди експериментаторів з учнями, багаторазові контрольні зрізи, що дають можливість зафіксувати окремі моменти динамічного процесу.
II. Важлива роль належить методу масового усного і писемного опитування учнів, яке може проводитися у різній формі. Це індивідуальні бесіди, контрольні роботи, відповіді на запитання анкети, письмові твори. На основі масового опитування можна, наприклад, зробити висновки про рівень викладання літератури в школі, про сприймання учнями окремих творів, про особливості літературного розвитку в різних класах.
Чим більше учнів із різних шкіл дослідник охопить, тим ґрунтовніші висновки і узагальнення він зможе зробити. Факти — доказова річ, але їх можна по-різному трактувати, за зовнішніми формами їх вияву не бачити їх внутрішнього змісту, певних наукових закономірностей. Хороша письмова робота, змістовна відповідь учня на запитання анкети сама по собі ще не є свідченням наслідків хорошої роботи вчителя. На основі окремих фактів ще не можна робити висновки про загальні закономірності явищ.
III. Процес наукового дослідження не може обмежуватися пасивним спогляданням і фіксуванням фактів. Він вимагає й активного втручання в роботу школи. На цій основі формується педагогічний експеримент. Його мета — перевірка старих і вироблення нових методичних рекомендацій, а також правильних наукових критеріїв, аналіз педагогічних явищ. Для проведення експерименту в більшості випадків обирається два класи — контрольний і експериментальний, причому за своїм розвитком учні обох цих класів повинні бути рівні. На основі гіпотези, тобто наукового передбачення можливих результатів, експериментатор розробляє методику, за якою і будується робота з учнями.
Примітки
1 Павлов И.П. Полное собрание сочинений: В 4 т. - М. - Л.: Изд-во АН СССР, 1951. - Т. 1.- С. 22.
2 Там же. - С. 22-23.
3 Сухомлинський В.О. Вибрані твори: В 5 т. - К.: Рад. школа, 1977. - Т. 4. - С. 471.
4 Макаренко А. С. Твори: В 7 т. - К.: Рад. школа, 1954. - Т. 4. -С. 228.
