Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти

Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Художня культура українського постмодернізму (на матеріалі сучасної прози) - Гребенюк Т. В. 2007
Проблемні питання постмодерного дискурсу
Постмодернізм як світоглядно-естетичний феномен. Поетика літературного постмодернізму
Всі публікації щодо:
Теорія літератури
На даний момент найчастіше обговорюваними питаннями постмодерного дискурсу є, по-перше, питання правомірності / неправомірності виділення постмодернізму в окрему естетичну систему; по-друге, питання хронологічних меж цього явища; по-третє, з’ясування відношень між феноменами модернізму й постмодернізму; по-четверте, питання центральної, стрижневої риси (рис) постмодернізму.
Стосовно хронології виникнення постмодернізму, вододілом найчастіше вважають роман Дж. Джойса «Поминки за Фіннеганом» (1939) та малу прозу Х.-Л. Борхеса, а також теоретичну працю Н. Саррот «Тропізми» (1939). Проте більшість дослідників вважають, що перехід від модернізму до постмодернізму припадає приблизно на середину 1950-х років.
Взаємозв’язок феноменів модернізму та постмодернізму становить складне питання, яке в сучасній науці залишається відкритим. Можна сказати, що постмодернізм оформився як наслідок певного розриву зі світоглядом та естетикою модернізму. Проте масштаби цього розриву різними дослідниками оцінюються по-різному. Так, Г. Хофман, А. Хорнунг та Р. Кунов стверджують наявність радикальної відмінності між цими двома явищами, яку можна виразити як протиставлення суб’єктивності та відсутності цієї суб’єктивності. С. Сулейман і Х. Летен, навпаки, висловлюють серйозні сумніви в наявності принципових відмінностей між двома аналізованими явищами. І. Гассан для унаочнення основних опозиційних концептів модернізму та постмодернізму запропонував таку таблицю[1]:
Модернізм |
Постмодернізм |
Форма (закрита, зв’язуюча) |
Антиформа (відкрита, роз’єднуюча) |
Мета |
Гра |
Проект |
Випадковість |
Ієрархія |
Анархія |
Майстерність |
Виснаження |
Художній об’єкт (завершений твір) |
Процес (перформанс, гепенінг) |
Присутність |
Відсутність |
Текст |
Словник |
Дистанція |
Співучасть |
Селекція |
Комбінація |
Фалос |
Андрогенус |
Бог-Отець |
Святий Дух |
Корінь (глибина) |
Кореневище (поверхня) |
... |
... |
Щодо головних рис постмодернізму існує досить широке розмаїття поглядів. Так, І. Гассан як головні риси виділяє іманентність та невизначеність, А. Вайлд — специфічну форму «коригуючої іронії», Д. Лодж — читацьку невпевненість у ході подальшого розвитку подій. Часто провідними рисами стилю постмодернізму називають цитатність і відсутність довіри до істини.
Поетика постмодерну є полівалентною, про що свідчать такі її усталені метафоричні характеристики, як «дисгармонійна гармонія», «асиметрична симетрія», «інтертекстуальність», «поетика дуалізму» тощо.
[1] Hassan I. The Postmodern Turn. Essays in Postmodern Theory and Culture. — Ohio State University Press, 1987, p. 11