Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни: Українська література - Л. С. Козловська 2005

Здобутки сучасної української поезії
Здобутки української поезії, прози та драматургії кінця XX-початку XXI ст.

Що являє собою сучасна українська поезія?

Сучасну українську поезію творять представники різних поколінь. Поети «старшого» покоління концентрують увагу на філософському осмисленні життєвої проблематики: І. Драч (зб. «Антологія блискавки»), Б. Олійник (зб. «Трубить Трубіж», «Стою на землі», «Таємна вечеря»), І. Калинець (зб. «Слово триваюче», «Терновий колір любові», «Ці квіти нестерпні»), Д. Павличко (зб. «Ностальгія», «Золоте яблуко», «Рубаї», «Наперсток», «Засвідчую життя»):

Ти помиляєшся,

якщо думаєш, що твої сходи,

котрими йдеш вгору,

ведуть лише вгору.

Д. Павличко

У тематиці і проблематиці акцентують увагу на проблемі взаємозв’язку людини і Всесвіту, ширше — на філософському осмисленні проблеми людського буття, що виявляється у відповідальності людини перед природою і суспільством: («Чорнобильська мадонна» І. Драча, «У ра на» Ю. Тарнавського, «Сім» Б. Олійника).

У цей період повертаються до другого мистецького життя твори літератури початку XX ст., актуальними стають багато мистецьких ідеалів тієї доби.

Поети «середнього» покоління активно розвивають урбаністичну тему, віддають належне футуристичним традиціям, оригінально поєднують християнську етику з гуцульською язичницькою міфологією: В. Базилевський (зб. «Вертеп», «Украдене небо»), В. Голобородько (зб. «Слова у вишиваних сорочках», «Калина об Різдві»), В. Герасим’юк (зб. «Діти трепети», «Осінні пси Карпат», «Серпень за старим стилем», «Поет у повітрі»), І. Римарук (зб. «Нічні голоси», «Діва Обида. Видіння і відлуння»), В. Цибулько (зб. «Книга застережень 999»). Ці автори, переосмисливши багаті джерела Біблії, фольклору, утверджують новий естетичний ідеал, що виявляється у звільненні їхньої поезії від суспільної за- ангажованості, у зверненні до історичної пам’яті народу, до національної самосвідомості як основного морального критерію поезії. Відбувається активний пошук нових жанрових форм і актуалізація «забутих», зокрема верлібру. Провідними мотивами стають роздуми про сенс людського буття, про роль рідної мови як чинника становлення особистості, про втрату національної самоідентифікації:

Живеш у місті. На двадцятий поверх

коріння не дотягується — значить,

й землі не чуєш, і небес діброви

далеко теж... Душа в жалів кріпачить.

Іван Малкович

Ще однією особливістю сучасної української поезії є феміністична течія, представлена іменами О. Забужко (зб. «Травневий іній», «Диригент останньої свічки», «Автостоп»), Л. Таран (зб. «Оборот душі», «Колекція коханок»), Л. Голоти (зб. «Жінки і птиці», «На чоловічий голос»), І. Жиленко (зб. «Вечірка у старій винарні», «Пори року»), Л. Гнатюк («Миттєва слабість», «Незбагненна печаль», «Я перестала розуміти світ»).

Думка

Оцінюючи поетичну творчість О. Забужко, Ю. Шерех-Шевельов зазначив, що поетеса «говорить про речі, про які досі в українському мистецтві так не говорилося». Ці слова цілком можуть бути віднесені до всієї «жіночої» поезії сучасності.

У мене несумісність з існуванням,

тому воно від мене й відвертається...

А квітонька духмяниться коханням,

А стебельце хитається... хитається...

Л. Гнатюк

Другою важливою ознакою цього періоду є розширення жанрового, стильового, мовного спектру української поезії, яку одні літературознавці називають постмодерном, інші це заперечують.

Початок XXI ст. ознаменований активним створенням різних літературно-мистецьких гуртів (як і на початку XX ст.), які поставили собі за мету привернути увагу і шокувати читача опозиційністю до традицій, універсальністю проблематики, епатажністю. Найвідоміші з них «Бу-Ба-Бу», «Пропала грамота», «ЛуГоСад» та ін.

Бу-Ба-Бу (бурлеск — балаган — буфонада) — літературне угруповання, що об’єднує поетів Юрія Андруховича (зб. «Небо і площа», «Середмістя», «Екзотичні птахи і рослини»), Віктора Неборака (зб. «Бурштиновий час», «Літаюча голова») та Олександра Ірванця (зб. «Тінь великого класика», «Вогнище на дощі»). Актуальність проблематики, неканонічність форми, метафоричність, вигадливість, іронічність — такі основні ознаки їхньої поезії:

Останні вагання

Зливає і злизує злива

Останніх благань

Благенькі блакитні вогні

А я тебе кидаю, я тебе кидаю, мила,

Мов круг рятівний.

О. Ірванець. Прощальний романс

«Пропала грамота» — гурт, який об’єднав Семена Либоня, Юрка Позаяка, Віктора Недоступа (зб. «Пропала грамота»), їхня поезія «вибухово авангардна», спрямована на епатаж, що досягається, зокрема, й «низькою» мовою творів. «ЛуГоСад» — це львівські поети Іван Лучук, Назар Гончар, Роман Садловський, які вважають себе неоавангардистами, заперечуючи класичні канони поезії:

Плюси:

Гарна, хороша, красива, пригожа, вродлива,

Прегарна, красна, чудова, розкішна, чарівна...

Мінуси:

Зла, дрібничкова, недобра, погана, гидка,

Паскудна, кепська, противна, плюгава...

а все одно дивись плюси.

І. Лучук. Математична лінгвістика

Творчість учасників цих об’єднань у першу чергу розрахована на молодіжну читацьку аудиторію. З інших мистецьких позицій осмислює сучасність молодше покоління поетів. Серед них найпомітніші Роман Скиба (зб. «Назвуть мене листопадом», «Листопадом назвуть мене», «Хвороба росту»), Галина Крук (зб. «Місто метеликів»), Андрій Бондар (зб. «Весіння єресь», «Істина і мед»). Одним з найбільш інтригувальних митців останніх років, «українським Рембо» називають Сергія Жадана (зб. «Рожевий дегенерат», «Генерал Юда», «Цитатник», «Пепсі», «The very very best poems...»):

немає нічого тривалішого за ці речі

немає нічого ріднішого за ці муки

на виїзді з міста сніг ляже на плечі

торкнувшись йому лиця наче жіночі руки.

Отже, сучасна українська поезія віддає данину усім відомим словесно-мистецьким експериментам, усе ж спираючись на літературні традиції і живлячись народнопоетичними джерелами.

Думка

Щоб сприймати модерну лірику початку XXI ст., треба, на думку сучасного поета Петра Мідянки, «мати відчуття не тільки мови, а й слова... В поезії рівень «зрозуміле-незрозуміле» не головний. Тут важить чуттєве начало, а не раціональне».