Нариси з теорії літератури - Іванишин В. П. 2010

Суміжні змістоформи генерики
Генерика і генологія літератури

Всі публікації щодо:
Теорія літератури

Майже кожний жанр епосу, лірики, драми у процесі свого історичного розвитку започаткував нові варіації у сфері генерики. Ця історична змінність зумовлена творчим пошуком якомога ефективніших форм відображення, зображення та самовираження. Унаслідок цього відбувається взаємопроникнення літературних родів, трансформація видів у процесі їхнього історичного розвитку, історико-літературне й авторське перероблення й еволюція жанрів.

Тому в генериці літератури наявні твори, у яких синтезовано різні родові, видові та жанрові ознаки (ліро-епічні, еподраматичні, ліро-драматичні тощо). На цій підставі виокремлюють такі суміжні змістоформи генерики: балада, билина, дума, байка, буколіка, співомовка, ліро-епічна поема, мемуари, щоденники, літературний портрет, художня біографія тощо.

Для кожної літератури характерна національна специфіка в розвитку генерики. Розвинутість жанрів, широка палітра жанрових форм, жанрова своєрідність національної літератури є одним із проявів її художньої зрілості і багатства.

У сучасному літературознавстві наявний значний термінологічний різнобій, пов’язаний з генерикою літератури, що зумовлено складністю предмета дослідження і різними підходами до його осмислення.

Запитання. Завдання

1. Поясніть, чим відрізняється генерика від генології.

2. У чому суть літературних родів, видів і жанрів?

3. Окресліть сутнісні ознаки епосу.

4. Які характерні ознаки притаманні ліриці?

5. Чим вирізняється серед літературних родів драма?

6. Чим викликана поява суміжних змістоформ генерики? Наведіть їх приклади.

7. Підберіть самостійно із творів української літератури приклади різних епічних, ліричних та драматичних жанрів.







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.