Література західноєвропейського середньовіччя - Висоцька Н.О. 2003


Бестіарій
Розділ VІ. Міська література

Алегорична природа жанру бестіарій

...Традиція середньовічних бестіаріїв спирається на пізньоантичний "Фізіолог", сюжетно-наративна частина котрого є синтезом елементів александрійської вченості з напівфантастичними оповідями про повадки тварин, що побутували у низовому середовищі. Оповіді ці, проте, записувалися не заради них самих; головною складовою частиною бестіаріїв була алегорія чи символізація, причому, як правило, сакральна. Пелікан, що годує пташенят власною кров'ю, ставав символом Христа; сюжет про гідру, яка дозволяла крокодилу проковтнути її, а потім прогризала його нутрощі та з перемогою вибиралася назовні, обростає паралелями з апокрифічних розповідей про сошестя Христа до пекла, де він перемагає сили темряви та виводить на світ божий праведників. Подібність наративу та алегоричної паралелі до нього, як правило, вельми приблизна і будується аж ніяк не на подібності характеристик персонажів, як у сучасній байці про тварин: яка може бути подібність між Христом та гідрою? Підставою для уподібнення слуїує структурно-динамічний паралелізм подій, що уподібнюються, подібність у розстановці сил та напрямку їхньої дії, яка відбиває первісне, несвідоме "знання про буття у світі", знання про структури можливих подій у ньому.

В результаті не лише сакральна, а й будь-яка інша сюжетна або понятійна конструкція із подібною розстановкою "векторів, що взаємодіють", набуває здатності пов'язуватися з первинними оповідями про тварин у єдине ціле. Можуть долучатися до цього процесу й куртуазні поведінкові схеми - аби тільки дія, що регламентується ними, відбувалася за таким самим динамічним сценарієм...

(М. Собуцкий, "Предисловие" к "Бестиарию любви". В кн. Готье де Куонси. Чудеса богоматери. Бсстиарий любви Ришара де Фурниваля с приложением ответа дамы. Великий Гримуар. Сост., встп. статьи, перевод и комментарий М. Собуцкого. К.: Карме-синто, 1995. С.84-85).

Единорог

И посредством обоняния я был пленен, как единорог, которого усыпляет нежный аромат, исходящий от девственницы.

Ибо такова его природа, что нет зверя, коего труднее изловить, чем единорога; на носу у него имеется рог, - такой, что ни одна броня не способна устоять, - так что никто не смеет напасть на него или к нему притронуться, кроме чистой девственницы.

Дама з Єдинорогом. Париж, 1500 рік.

Ибо, учуяв ее по исходящему от нее аромату, он становится на колени перед нею и показывает ей свое смирение, как бы для услужения. Посему рассудительные охотники, знающие таковое свойство его природы, помещают девственницу у него на пути, и единорог засыпает, [положив голову] на ее лоно. И дождавшись, когда он заснет, подходят охотники, чтобы убить его, - чего, пока он бодрствует, они сделать не могут.

Тем же манером и любовь отомстила мне. Ибо я был величайшим гордецом в отношении любви изо всех, кто жили в мое время, и казалось мне, что никогда я не видел женщины, которую хотелось бы мне даже просто получить в полное мое распоряжение, а не то чтобы любить ее с той силою, с которой любят многие, как об этом говорится. Любовь же, будучи из числа рассудительных охотников, поместила на моем пути невинную девственницу, чьею прелестью я оказался усыплен и умер таковою смертью, каковая свойственна любви: это - отчаяние, не ждущее пощады.

Поэтому и говорю, что я был пленен посредством обоняния, и что держит она меня с его помощью до сих пор в плену. И лишился я своей воли, дабы следовать ее воле.

(Готье де Куэнси. Чудеса богоматери. Бестиарий любви Ришара де Фурниваля с приложением ответа дамы. Великий Гримуар. Сост., встп. статьи, перевод и комментарий М. Собуцкого. К.: Карме-синто, 1995. С.111-112).







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.