Українська література XI—XVIII ст. - Білоус П. В. - 2010

Напередодні семінару, практичного заняття - Самостійна робота з книгою - Наодинці з давньою словесністю

На розгляд семінару виносять ключові теми, які мають теоретичне і практичне значення для осмислення навчальної дисципліни. Семінар — форма колективної навчальної роботи під керівництвом викладача. Семінари відбуваються за заздалегідь визначеною темою, чітким переліком питань (тезами), які студенти розкривають у формі виступів (міні-доповідей) та обговорення висловлених положень, думок, міркувань. Вони мають засвідчити підготовленість до сприймання складних проблем курсу, сприяти виробленню практичних навичок (виголошення промови, участь у дискусії тощо).

Щоб участь у семінарі була ефективною, корисною, успішною, необхідно:

— ознайомитися із його темою, планом, адже інформація про нього подана заздалегідь у робочій навчальній програмі, яку зазвичай тепер можна знайти на сайті кафедри;

— переглянути список рекомендованої до семінару літератури і розпочати її опрацювання, розрахувавши свої сили, можливості і час;

— у процесі дослідження рекомендованої літератури робити нотатки, формулювати основні тези, виписувати цитати, іншу інформацію, фіксувати власні думки;

текст доповіді на семінар готувати за схемою: „вступ — головна теза — аргументація тези — висновки“;

стежити, щоб доповідь (виступ) на семінарі чітко відповідала темі, хоча допускаються імпровізація, експромт, асоціативні пропозиції; важливо, щоб у кожному випадку це були посутні розмірковування, аргументовані судження;

— будь-якої миті бути готовим взяти участь у дискусії на семінарі, оскільки модульно-рейтингова система вимагає активного демонстрування знань;

— не зводити участі в дискусії до схоластичної балаканини, повторення сказаного — слід бути уважним до змісту того, про що вже йшлося;

— доповідаючи за темою семінару, беручи участь у дискусії, дбати про культуру мовлення — говорити грамотно і виразно;

— розвивати письмове та усне мовлення, мобільно і чітко формулювати думки, оперативно відшукувати аргументи, гідно триматися перед публікою, збагачувати свої знання.

Орієнтирами при підготовці до семінару є перелік питань, список рекомендованої літератури. Потрібно бути готовим до відповіді на кожне питання. Наприклад, тема семінару „“Слово про Ігорів похід” — визначна пам’ятка української літератури“, одне з його питань: „Історична основа пам’ятки“. Джерела дослідження — підручник із давньої української літератури, текст „Слова про Ігорів похід“, додаткова література згідно з рекомендованим переліком.

Насамперед бажано ознайомитися з відповідним текстом підручника, щоб мати загальне уявлення про суть питання. Текст твору (у цьому випадку — „Слова про Ігорів похід“) слід прочитати заздалегідь. Відтак необхідно переглянути літописне оповідання („Повість минулих літ“) про похід Ігоря. Після цього можна скласти план відповіді:

1. Загальна політична ситуація в Київській Русі у 80-ті роки XII ст.

2. Зміст літописного оповідання, адекватність його тогочасній політичній ситуації.

3. Порівняння змісту „Слова про Ігорів похід“ і літописного оповідання.

4. Аналіз історичних діячів у літописному оповіданні.

5. „Слово про Ігорів похід“, написане за історичними мотивами, — не історичний, а художній твір.

Ґрунтовність, аргументованість відповіді підсилить використання додаткової літератури, яка допоможе збагатити її фактами, історичними датами, міркуваннями, висновками істориків і літературознавців. Варто занести виписки у зошит для підготовки до семінарів, щоб скористатися ними під час відповіді.

Весь розглянутий матеріал із цього питання немає потреби дослівно записувати в конспект — зручніше скласти тези відповіді, тобто короткий виклад її змісту. Наприклад:

1. Друга половина XII ст.: набіги половців; розорення південної частини Руської Землі; складні відносини Русі із сусідніми державами; спроби Святослава дати відсіч половцям (похід 1183); авантюрний похід Ігоря до Дону; тяжкі наслідки його поразки; Русь напередодні військової загрози зі Сходу.

2. Зміст літописного оповідання: початок походу; перша битва; друга битва; монолог Ігоря; наслідки поразки; нові походи половців на Русь; втеча Ігоря з полону.

3. Спільне у „Слові про Ігорів похід“ та літописній оповіді: збір Ігорем війська, шлях до Дону; поразка; втеча з полону. Відмінне: у літописі конкретизовано наслідки поразки; Ігор із полону повертається не до Києва, а в Новгород-Сіверський; у літописі відсутні політичні оцінки зображених подій; у „Слові про Ігорів похід“ домислено монолог Святослава, уведено образ Ярославни, м’якше оцінено вину Ігоря у втраті війська.

4. Самооцінка Ігоря в літописі: каяття за гріхи (кровопролиття, загарбання чужих земель), поразка усвідомлюється ним як кара Божа. Висока оцінка Святослава — за політичну мудрість, Всеволода — за воїнську доблесть (зачитати уривки з тексту).

Застереження від помилок:

а) не слід покладатися на власну пам’ять — потрібно занотовувати чужі і свої думки;

б) не можна користуватися чужими записами під час відповіді — не розібравшись у них, існує ризик опинитися в проблемному становищі;

в) не варто позбуватися конспектів відразу після іспитів — здобутий матеріал знадобиться ще не один раз.

Семінари і практичні заняття поглиблюють пізнання і розуміння літературної епохи, окремих творів і письменників. Сумлінне ставлення до них є запорукою успішного здобування знань.