Українська література ХХ століття - О. В. Слюніна 2014

Передмова

Художня література як особливий вид мистецтва посідає значне місце у формуванні компетентності філолога. Будучи засобом вираження національної ментальності народу, джерелом естетичних цінностей, формою образного моделювання життя, мистецтво слова є також суттєвим чинником становлення аксіологічної системи особистості.

ХХ століття є надзвичайно плідним для української літератури. У цей період утверджуються нові ціннісні пріоритети, зароджуються й поширюються нові художні системи — модернізм зі своїми відгалуженнями, авангардизм, соціалістичний реалізм. У той же час продовжують жити класицизм, романтизм, реалізм, натуралізм. Кожна із цих систем має свою інтерпретацію завдань мистецтва, своє ставлення до традиції, до мови; кожній системі притаманне своє розуміння людини, її місця та ролі в житті суспільства. Один за одним з’являються в літературі нові таланти, засновуються угруповання, поширюються різні напрями.

Важливим складником освітнього багажу майбутнього філолога постає розуміння ідейно-тематичних, історичних, теоретико-методологічних, стильових аспектів розвитку літератури рідного народу. Дослідження історії української літератури розширить читацький досвід майбутніх фахівців, дозволить їм осмислювати своєрідність індивідуального стилю майстрів художнього слова, допоможе зіставляти різні напрями й течії, досліджувати міжлітературні зв’язки тощо.

Поетика твору — це і те, як написано, і те, про що написано, це зміст і форма творів письменника, у яких виявляється творча індивідуальність як відображення духовно-емоційного досвіду митця. Тому при аналізі індивідуального стилю художника слова, встановленні особливостей його неповторного почерку, важливо провести такі етапи розроблення наукової проблеми, як ознайомлення з біографією самого письменника, атмосферою доби (особливо того періоду, на який припадає створення досліджуваних текстів), з’ясування суспільно-політичних, культурних особливостей, що є важливим під час вивчення творів певного жанру. Таким чином, глибоке осмислення літературного процесу неможливе без аналізу історичних, політичних і культурних подій, які багато в чому визначали характер і тематику мистецьких пошуків майстрів слова.

Курс «Українська література ХХ століття» орієнтований на студентів- філологів та запланований як загальноосвітній. Значну увагу в курсі зосереджено на розкриття тих тем та проблем українського літературного процесу, які не передбачені шкільною програмою або ж висвітлені в її межах недостатньо.

Мета курсу — розширити знання студентів-філологів про сутність художнього процесу в Україні ХХ століття; подати знання про панівні напрями

та тенденції, основні літературні угруповання; ознайомити з кращими надбаннями поезії, прози, драматургії.

Поставлена мета конкретизується в таких завданнях:

✵ ознайомити студентів з особливостями розвитку української літератури XX століття;

✵ поглибити відомості про значний пласт матеріалу історико - культурологічного, філософського, соціологічного характеру;

✵ навчити розглядати літературний твір в органічній єдності з культурним життям;

✵ навчити аналізувати художній текст у різних аспектах;

У теоретичній частині посібника подається узагальнений матеріал щодо основних рис літературного процесу, діяльності літературних угруповань, представлена інформація про панівні естетичні напрями й течії, запропонований аналіз як окремих творів, так і художнього доробку найяскравіших постатей в цілому.

Теоретичний матеріал деталізується під час практичних занять. Задля підвищення ефективності підготовки студентів до семінарів після кожного теоретичного блоку розміщено практичні завдання.

Важливим складником частини курсу є пошуково -евристична робота студентів, яка полягає в підготовці реферативних повідомлень.

Після закінчення курсу студенти повинні знати:

✵ окремі періоди в літературі XX століття;

✵ особливості літературного процесу означеного періоду;

✵ головні напрями та течії, а також їхні ознаки;

Після закінчення курсу студенти повинні вміти:

✵ характеризувати літературний процес XX століття;

✵ оцінювати окремі художні явища в українській літературі;

✵ оперувати літературознавчими поняттями, пов’язаними з осмисленням різних літературних процесів XX століття;

✵ визначати напрям, у якому написано художній текст;

✵ пов’язувати аналіз літературного явища із загальнонаціональними тенденціями та світовою практикою.

У навчальному посібнику сучасна українська література осмислюється як унікальний феномен в історії вітчизняного мистецтва, як результат історичного досвіду всієї української культури, творчої взаємодії та взаємозбагачення рідної та світової літератур.