Українська література - статті та реферати

Ідейна концепція драматичної поеми Лесі Українки «Кассандра»

Всі публікації щодо:
Українка Леся

Драматична поема - переважно невелика за розміром віршована п'єса, в якій зливаються драматичне й ліричне розкриття теми, виклад матеріалу відзначається лаконізмом, відсутні широке тло подій і зовнішня інтрига, а вся увага зосереджена на розкритті ідейного конфлікту між основними противниками в момент його найбільшого загострення.

У драматичній поемі «Кассандра» (1907) письменниця розвиває метафору людської правди і трагічної істини, яку представляє головна героїня.

У цій поемі вiдбились дискусiї української iнтелiгенцiї, яка в складний iсторичний момент шукала шляхiв до правди, замислювалась над тим, яка правда потрiбна людям, але в силу своєї суспiльної iзольованостi не знала способу її досягнення. У зв'язку з цим гостро прозвучало тут питання про спiввiдношення слова i дiла, слова i переконання, вiри в те слово, правди й неправди, що використовується часто в егоїстичних iнтересах.

Кассандра - нащадок Прометея, віща діва. (До образу віщої діви - Кассандри зверталося багато митців, але всі їхні твори, по суті, переказували легенду: Аполлон наділив Кассандру даром провидіння, але вона не дотримала свого слова і не покохала його за цей дар. За це Аполлон покарав Кассандру тим, що ніхто не вірив у її пророцтва.)

Центральний образ драматичної поеми Лесі Українки.

1. Трагедія правди. (Дочка троянського царя Пріама бачить правду, говорить правду, але ніхто їй не вірить. її ненавидять за пророцтва, адже вона передчуває страшні речі: загибель Трої, руїну дому Пріама. Вона каже правду, але не таку, яку хочеться чути людям. Вони підозрюють, що Кассандра не пророкує нещастя, а сама їх притягує. Трагедія віщунки в тому, що вона вже й сама боїться свого дару і сумнівається, бо не впевнена, чи її пророцтва залежать від подій, чи навпаки.)

2. Динамічність розвитку подій у драматичній поемі. (У поемі події весь час нагнітаються, розвиваються динамічно, весь час зростає напруження. В основу цих подій покладено загибель Трої і безуспішне намагання Кассандри зупинити трагедію. Вона передчуває, що має відбутися, знає, що її словам ніхто не повірить, але не може мовчати. Та разом із тим вона нічого не робить для боротьби, для того, щоб щось змінити. Коли троянці вкладають у її руку меч, щоб вона убила ворога, від якого йде біда і на якого сама ж і вказала, Кассандра опускає руку з мечем. Ворог залишається жити.)

3. Складність, багатовимірність образу Кассандри. (Кассандра - чесна, благородна людина, любляча донька і сестра, палка патріотка. Вона нащадок Прометея і не хоче коритися богам, рабам Долі («я рабинею рабів не хочу бути», протестує проти рабської покори у будь-якому вияві.) Віщунка всім серцем бажає добра співвітчизникам, родині, Батьківщині, але її дар не прислужився рідній землі, не зробив її щасливою. Помста Аполлона була жорстокою і продуманою. У пророцтва Кассандри не вірять усі, її цькують, принижують, з неї насміхаються. .Але страшнішими за все це були її власні сумніви.)

Драма «Кассандра» - це відповідь Лесі Українки прагматичним настроям, що швидко поширювалися наприкінці XIX століття. (Наприкінці XIX - на початку XX століття українська інтелігенція шукала шляхів до правди, задумувалась над тим, чи потрібно простим людям знати правду і якою вона має бути. їх хвилювало питання, як повинні співвідноситися слова і справи, слова і переконання. За допомогою образу Кассандри Леся Українка робить філософське узагальнення: від людських уявлень і побажань, від людської волі об'єктивна історична закономірність не залежить. Але людина може виявити свою волю і залишатися чесною, правдивою, безкорисливою у будь-якій ситуації.)

Використання історичних сюжетів — давня літературна традиція, до якої звернулася Леся Українка в поемі «Кассандра».

Для розуміння історизму цього твору багато що дає нам Лесина стаття «Утопія в белетристиці», в якій вона стверджує, що утопія — це «оживлення» майбутнього, а історичний твір — це «оживлення» минулого.

Поема «Кассандра», як і «кожен історичний твір поетеси, містить ніби три пласти: узагальнено-символічний (філософсько-історичний), конкретно-історичний (факти, деталі давньої епохи) та індивідуально-психологічний (зв’ язок із сучасним та майбутнім через художні характери — типи)».

Відносно філософських поглядів Лесі Українки, то «сам тільки факт, що з двадцяти Лесиних драм … шістнадцять є, по суті, історичними, дає підставу припустити, що історія для неї — справді системотворча світоглядна категорія, основний спосіб моделювання стосунків індивіда зі світом людської культури»

Що ж до конкретно-історичного пласта твору, то загальновідоме свідчення А.Кримського, що поетеса працювала над історичним твором «як справжній учений, дослідник» . Вона зверталася не лише до історичних монографій, але насамперед до оригінальних історичних документів.

Леся Українка будує сюжет поеми на основі історичних джерел, але внутрішнє психологічне наповнення історичних подій здійснює по аналогії з сучасністю.

Сюжет для свого твору письменниця взяла з античних легенд про Троянську війну. За стародавніми грецькими міфами, Кассандра — дочка троянського царя Пріама і Гекуби. Аполлон за те, що дружина Пріама відмовила йому в коханні, покарав Кассандру і дав їй дар віщування, але ніхто не вірив віщунці. На основі цього і розгортається у творі драматичний конфлікт.

Образ Мойри символізує історичну необхідність.

В основі поглядів Гелена — чистий практицизм. Він віщує те, що вигідно людям, і використовує свій розум не для безкорисливого служіння істині:

Тому логічним є і його кінець як зрадника батьківщини: після зруйнування Трої Гелен пішов служити завойовникам.

Кассандра вважає, що і вона, і Гелен — лише знаряддя для реалізації цілей Мойри:

Кассандра — розумна, вродлива, чесна, з ніжним і чуйним серцем, полум’яна патріотка. Але становище її трагічне. Через долю героїні Леся Українка розв’язує складну філософську проблему історичного провидіння.

Кассандра більш глибоко розуміє історичні закономірності, але її пророчий дар в тому полягає, що вона вловлює, як писала Леся Українка О. Ю. Кобилянській, «не холодним знаттям філософа, тільки інтуїцією».

Царівна Кассандра бачить лише найближчі наслідки дії, не до кінця усвідомлюючи загальний закон, їй невідомі перспективи Мойри — історії, і в цьому трагізм її становища. Цей трагізм посилюється ще й тим, що Троя веде несправедливу війну. Кассандра інтуїтивно відчуває несправедливий характер цієї війни і неминучість гибелі своєї вітчизни:

Пророчиця Кассандра — голос історичної справедливості й необхідності. Її душа — це поле битви, де зійшлись у двобої об’єктивний закон історії і суб’єктивні почуття. Ми бачимо безнадійний двобій з історичною необхідністю в епізодах, коли Кассандра намагається врятувати Долона, і коли вона змушена була погодитись на шлюб з Ономаєм, і коли вона безуспішно хоче розбудити сп’янілих вартових.

Епізод з Сіноном є кульмінацією цієї внутрішньої боротьби в душі Кассандри. Весь трагізм в тому, що смерть Сінона не врятувала б Трої, як не врятувала її марно пролита кров лідійців. Справа не в Сіноні: від такої причини, як військова хитрість окремої людини, народи й держави не гинуть. Леся Українка стверджує, що причина загибелі Трої не зовнішня, а внутрішня: в відсутності внутрішніх потенціальних життєвих сил.

Загибель Трої — велика трагедія лише для справжньої патріотки Кассандри. Всі інші, потрапивши в рабство, примирились зі своїм становищем. Опинившись перед вибором фізичної і духовної смерті, вони вибрали останню.

Леся Українка вважала, що справжня людина у подібній ситуації вибере фізичну, а не духовну смерть.

Героїня твору дуже чутлива до гармонії засобів і цілей. Хоч яка почесна мета — врятування рідного міста, проте вона вважає, що ганебний шлюб дочки Пріама з Ахіллесом не врятував би Трої. Не міг би врятувати її і підневільний шлюб Кассандри з Ономаєм.

Поетеса вустами Кассандри осуджує плазування «фрігійського розуму» своїх братів, які прагнуть будь-якими засобами досягти мети.

Беззавітно вірячи в прогресивний хід історії людства, Леся Українка була глибоко переконана, що сприяти цьому можуть лише люди високих моральних принципів. Прогрес суспільно-політичний та економічний, на думку Лесі Українки, має поєднуватися з прогресом морально-етичним.



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.