Українська література - статті та реферати

Проблематика драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня». Особливості жанру, неоромантичні мотиви, оцінка критикою, міфологізм

Всі публікації щодо:
Українка Леся

«Лісова пісня» (1911) — вершина творчості Лесі Українки.

За жанром «Лісова пісня» - філософська, фольклорно-міфічна драма-феєрія .

Драма-феєрія - це п'єса з казково-фантастичним сюжетом і персонажами. Феєрія - театральна чи циркова вистава, побудована на фантастично-казковому сюжеті, в якій з метою вразити глядача використовуються різноманітні сценічні ефекти.

У «Лісовій пісні» показано конфлікт між високим ідеалом і прозаїчною дріб'язковою буденщиною. Головна героїня драми-феєрії Мавка — не тільки поетичний образ казкової істоти, а й філософське узагальнення всього прекрасного, вічно живого. Циклічність натури протиставляється людському життю.

Добро i зло, вiрнiсть i зрада, поетичне покликання i сiра буденщина зiткнулись у драмi-казцi «Лiсова пiсня» (1911), яка розказує про красу людських почуттiв i згубнiсть духовного гноблення, про необхiднiсть збереження гармонiї мiж людиною i природою.

Тема - оспівуваннядуховного багатства рідного народу, його великих творчих можливостей, нездоланності потягу людини до високого і прекрасного.

Ідея - утвердження краси вільного незалежного духу, кохання і мрії, змістовного, гармонійного, як сама природа, людського життя.

«Лісова пісня» порушує низку проблем загальнолюдського і філософського змісту: реалізація творчих можливостей особистості; у чому сенс людського життя, сімейного щастя; взаємодія добра і зла, прекрасного і потворного в житті; як свобода і неволя впливають на життя людини; гармонійна єдність людини і природи.

У «Лісовій пісні» можна ще виділити такі основні проблеми:

- ідея боротьби за волю, за творче, щасливе, повнокровне людське життя;

- засудження згубного впливу приватної власності на людину;

- проблема вірності, світлого і чистого кохання;

- проблема людського щастя;

- роль мистецтва в житті людини;

- ставлення людини до природи;

- вічність життя і матерії.

Драма-феєрія складається з прологу і трьох частин.

Природа - повноправна дійова особа п'єси, конфлікт якої розкривається через взаємодію реальних і казкових образів, через своєрідне переплетення життя природи з життям людини. Поетеса прагнула показати зіткнення обдарованої художньої натури з людською обмеженістю і бездуховністю. Важливу роль, у творі відіграє природа. Вона бере активну участь у розвитку сюжету, допомагає героям у розкритті їх характерів, взаємовідносин, переживань. Природа виступає у драмі як найвища краса і гармонія. Грубе втручання у неї означає нищення краси та порушення гармонії, що веде до породження зла.

Гостро постає проблема відносин людини і природи, які дуже часто не є гармонійними. Людина звикла ставитися до природи, як до засобу, що робить її життя зручнішим. Використовуючи природні дари, людина не помічає своїх шкідливих дій.

Мавка є втіленням не тільки краси і беззахисності природи, але й духовної краси людини, що не може бути знищена в повсякденних дрібних турботах. Вона вічно відроджується.

Мавка - вимріяний поетесою і втілений в образі казкового створіння прекрасний ідеал гармонійної, одухотвореної людини - пристрасної і щирої, здатної відверто виявити свої почуття і жити в злагоді з природою.

Головні джерела, з яких Леся Українка черпала матеріал для твору, було реальне життя і його своєрідне відображення в усній народній творчості. Життя волинських селян, їхні розповіді, що чула їх від Левка Скулинського, лягли в основу п'єси.

У цей період, коли значна частина інтелігенції відвернулась від робітничого визвольного руху, інші її частина звернулась до народної творчості з її життєстверджуючими мотивами, щоб в такий спосіб заступитися за народ, показати його красу та життєздатність, стверджувати гуманістичні ідеї, віру в перемогу високої мрії, справжнього життя над животінням, віру в перемогу світлого майбутнього.

В основу «Лісової пісні» покладено язичеські образи та мотиви. Події розвиваються в густому лісі на Волині протягом року. Картини природи, що міняються, допомагають повніше окреслити взаємини між дійовими особами і відповідають змінам у почуттях героїв. Весною розцвітає кохання лісової істоти Мавки і парубка Лукаша. Мавка здатна на пожертвування, зречення, вона живе для людей, і в цьому її краса. Лісовик докоряє їй, що вона зрадила себе, покинувши високі верховини волі ради коханця. Але Мавка не може принижуватися, бути служницею — в цьому її трагедія.

Влітку Лукаш, прислухаючись до порад матері, одружується з хазяйновитою вдовою Килиною і занурюється у буденщину. Осінь з її холодинними дощами, опалим листям і пронизливим вітром вривається в життя Лукаша і почуття Мавки. Вовкулаком він блукає лісом, страшні злидні обсіли хату й господарство Килини. Він знов бачить Мавку, грає їй прекрасні мелодії народних пісень, згадує минувше щастя. Завмирає на зиму Мавка, проймається вогнем господарство Килини, і вона з дітьми повертається в село, а за нею — злидні. Востаннє перед Лукашем з’являється Мавка з дивною красою у зорянім вінку, але все вкриває сніг, настає зима.

Помер дядько Лев — знавець лісових таємниць, тяжкі злидні обсіли Килину й матір Лукаша, а сам Лукаш замерз у лісі. Але Мавка «у серці має те, що не вмирає». Вона вічна. Навесні вона знов оживе зеленою вербицею — і нові люди гратимуть нових пісень. Життя не можна вбити, як не можна вбити віно живий заклик людини до волі, до щастя, до краси і до кохання.

Світлі сили природи втілюють: Мавка, Лісовик, Русалка. Темні — чортик Куць, Той, що в скалі сидить. Провідна ідея твору — прагнення до волі й боротьба з приватновласницькими звичками. Інші ідеї — чесності, вірності, кохання, перетворення мрії в дійсність, підкорення людиною ворожих сил природи, єдності праці і творчості.

Драма Лесі Українки «Лісова пісня» написана на щедрому грунті української міфології та фольклору. У творі на новому для української літератури художньому рівні йде осмислення краси життя. «Лісова пісня» — це глибока філософія взаємодії добра і зла, співіснування красивого і потворного. Цю філософію поетеса перенесла на взаємини людей і природи.

Боротьба за вільне, красиве, духовно багате життя окреслена стосунками Мавки і Лукаша. Лісова царівна Мавка своїм внутрішнім світом повністю відповідає зовнішній красі. Це гармонійна особистість. У лісі, де вона живе, про неї повсякчас піклується Лісовик, ніжно називаючи її «донею», «дитинкою». На зиму Мавку запрошує у своє лоно стара, скрипуча верба. У Мавку закоханий Перелесник. І, здається, він теж їй не був байдужим. Але одного разу Мавка відчула красу вищу, ніж та, що оточувала її. Це була музика Лукашевої сопілки. «Навіть весна ще так ніколи не співала», як це робила Лукашева душа на звичайній сопілці. У Мавки формується враження про Лукаша ще до знайомства з ним: якщо людський хлопець вміє так гарно грати, то й сам, напевно, гарний. Про це вона дізнається віл Лісовика,. Але, збагачений досвідом стосунків з людьми, Лісовик зразу ж застерігає Мавку, що по людських стежках «не ходить воля, там неволя тягар свій носить». Вихована в іншому світі, де без волі і краси не було життя, Мавка не розуміє занепокоєння Лісовика:

Ну як таки, щоб воля — та пропала?

Се так колись і вітер пропаде?

Мавка щиро тягнеться до спорідненої їй душі Лукаша. Вона прагне міцного щастя, на все життя. Порив її душі до глибокого і самовідданою кохання — найвищий вияв духовного світу героїні. Заради коханого вона готова на самопожертву. Саме тому Мавка пішла з лісу, поміняла розкішні шати царівни на убоге селянське вбрання, намагалася виконувати по господарству всі доручення матері Лукаша.

Однак дуже швидко Мавка зрозуміла, що життя не завжди збігається з мрією про нього. Світ добра і краси, який був притаманний серед людей дядькові Левові, не характерний для матері Лукаша. Та й сам Лукаш — людина прекрасних поривів: творчий, працьовитий, лагідний, але безвольний. Дуже швидко він піддався впливові матері і змінив своє ставлення до Мавки. Зрештою він її зрадив.

Таким чином реальність, в якій опинилася Мавка, зайшла у конфлікт з її надією на щасливе життя з Лукашем. Але краса Мавки полягає в тому, що вона думає не тільки про себе. Власне її зболена душа після багатьох марних спроб врятувати Лукаша знайшла для себе найкращий спочинок у володіннях Того, що в скалі сидить. Та коли вона відчула спробу Лукаша звільнитися від рабського духу, то поспішила йому на допомогу. Такий вчинок засвідчує гуманність і глибину почуттів. Самопожертва Мавки заради добра, краси проявилася і в епізоді навмисного поранення руки, коли Русалка Польова попросила не вижинати лану.

Мавка — втілення краси в людському житті і природі. У цій гармонії її безсмертя: «Ні! Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, шо не вмирає».

Ці слова з повним правом можна віднести до творчого подвигу самої Лесі Українки.



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.