Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Українська література - статті та реферати
Художній світ інтимно-пейзажної лірики О. Олеся (збірка «З журбою радість обнялась»)
Всі публікації щодо:
Олесь Олександр
Олеся «З журбою радість обнялась» вийшла 1907 р. у Петербурзі.
Перша збірка «З журбою радість обнялась» відбила «вище розуміння мистецтва» й «вищу любов до народу» поета, мінливість настроїв його ліричного героя, відповідних швидкозмінному життю, задушевність лірики Олеся. Поет вніс до української літератури нові образи і ритми. Відсутність повчального тону в поезіях О. Олеся сприймалася сучасниками як розрив із попередньою народницькою традицією. Поряд із традиційними романтичними мотивами поет уживав символічну систему образів, прагнучи за допомогою символів та алегорій осягнути приховану сутність життя («Айстри», «Лебідь» та ін.). Провідне місце у першій збірці поета також посідали твори, пов'язані з революцією 1905 р., що стали яскравим зразком української громадянської поезії («Ой не квітни, весно,— мій народ в кайданах», «Капітану Шмідту», «З військом за волю боролися ми...» та ін.).
Вірші поета про природу завжди різні, в кожній її картині він бачить свою особиста красу і неповторність («Майова ніч «, «Степ», «На ланах листя золоте трипоче»). Тематичні обрії поезії Олеся — досить широкі. В них звучить відгомін першої російської революції 1905 р. на яку поет покладав великі надії, мріючи про національне визволення України. Для нього мета революції — це братерство, рівність, земля і воля, тому так глибоко вразила його поразка. І все ж, у вірші «Міцно і солодко, кров*ю упившись…» звучить оптимістична віра митця в перемогу народу.
Перша збірка Олеся, хоч і не дістала одностайної думки у мистецьких колах, проте принесла заслужену славу. Молоді поети із захватом цитували рядки відомого вірша «Сміються, плачуть солов’ї». Свіжість поетичних образів, плавність
і легкість зацікавили і зачарували українського читача. Журба і радість переплелись не лише в поезіях збірки, але й стали ідейно — емоційною основою усієї Олесевої творчості, яка відбивала суспільні контрасти добі. Трагічне і ліричне злились тут воєдино: поєднання світлих і теплих кольорів у творчості поета настільки сильна, що проникає навіть у найінтимніші вірші, торкається найпотаємніших почуттів.
Сміються, плачуть солов’ї
І б’ють піснями у груди:
«Цілуй, цілуй, цілуй її,
Знов молодість не буде»
Поет не залишається осторонь подій у житті ліричного героя, постійно нагадуючи читачеві про власне бачення проблем. Простота і ясність образів, музикальність звукового ряду, багата пfлітра кольорів, втілена в епітетах, - ось визначальні риси поетики Олександра Олеся. Його поезію постійно підживлювали життєдайні джерела української народної пісні. Традиційні фолькльорні образи — типи і зорі і ніч, верба і квіти, сльози і журба — не просто звичний орнамент, а ознаки приналежності поета саме до української національної традиції, засоби вираження власного світобачення:
З журбою радість о,нялась…
В сльозах, як в жемчугах, мій сміх,
І з дивним ранком ніч злилась,
І як мені розняти їх?!
Восьмирядкова мініатюра «З журбою радість обнялась...», що дала назву книжці, — концептуальна. Вона презентувала творчу манеру фіксувати мінливість сердечних реакцій ліричного героя на зовнішні й внутрішні чинники. У ній злито філософію життя, в якому співіснують і змінюються протилежні стани.
Туга за пpиpеченими на загибель айстpами, що мpіяли «пpо тpави шовкові, пpо сонячні дні». Обpаз чудових осінніх квіток, котpі «опівночі... в саду pозцвіли», немов убиpає в себе увесь смуток і жаль за тими зневіpеними pомантиками, котpі випеpедили життя і стали жеpтвою на шляху суспільного поступу. Ранок зустpів ніжні квіти «холодним дощем». Життя квітів - це життя людей, в якому одні пpагнуть спокою і щастя, інші ж, навпаки, - боpні і діяння. Айстpи Олесеві не дочекались сонця.
Збіpка «З жуpбою pадість обнялась» місткий поетичний обpаз, що відбив суспільні контpасти доби і супеpечливі людські почування. Між ними завжди боpотьба. І поет замислюється: «Хто ж пеpеможе?» Пpотистояння, контpасти. Саме сеpед них pозцвітають поезії Олександpа Олеся.
