Українська література - статті та реферати

Семантика новели «Я(Романтика)» М. Хвильовий

Цей твір-новела-передбаченням. В основі - події, що відбувалися в Україні під час революції і громадянської війни. Новела «Я(Романтика)» присвячена «Цвітові яблуні» М. Коцюбинського. У новелі яскраво проявилися ті стильові особливості: використання таких прийомів, як переплетіння уявних і реальних епізодів, введення образів-символів, деталей-символів. Одна з найважливіших проблем новели — «Я — чекіст, але я й людина». Питання: до якої міри самозречення повинна доходити відданість ідеї? Чи виправдовує мета засоби? Головна думка: той, хто задля ідеї, хай навіть і найкращої, позбавляє життя інших, неминуче зазнає моральної деградації і спустошення. У новелi розкривається суперечнiсть мiж одвiчним iдеалом любовi i тим фанатичним служiнням абстрактнiй iдеï, доктринi, яка вимагає зректися всього людського.

Хвильовий розвiнчує фальшиву романтику, яка заступає собою традицiйнi етичнi цiнностi. Заполоненого сумнiвами героя-чекiста, «главковерха чорного трибуналу комуни», М. Хвильовий ставить в екстремальну ситуацiю невiдворотного вибору. Роздвоєне єство лiричного героя розкривається в його внутрiшнiх монологах, у повсякчасних спробах самовиправдання. Вiн розумiє, що «воiстину: це була дiйснiсть, як зграя голодних вовкiв». Лiричний герой весь час подавляє в собi почуття вiдрази до вартового-дегенерата й садиста-доктора, намагається виправдати те, що не пiддається виправданню.

Епiзоди новели свiдчать проте, якi неприємнi завдали цi люди герою: «В ïхнiх руках пляшки з вином, i вони його п'ють пожадливо-хижо. Я думаю: «так треба»; «у дегенерата - низенький лоб, чорна копа розкуйовдженого волосся й приплюснутий нiс. Менi вiн завжди нагадує каторжника, i я думаю, що не раз мусив стояти у вiддiлi кримiнальноï хронiки». Але засудити дегенерата - це означає засудити й частину власноï душi, власнi романтичнi захоплення, якi не витримали зiткнення з дiйснiстю. У непримиреннiй суперечностi зiткнулися найсвятiшi для героя почуття: синiвська любов, синiвський обов'язок перед матiр'ю - i революцiйний обов'язок, служiння найдорожчiй iдеï.

У новелi вiдбувається страшна трагедiя - абстрактнiй iдеï принесено в жертву життя матерi. Цiною цього злочину оповiдач остаточно прилучився до своïх друзiв. Непрощенний грiх героя «Я (Романтика)», цей злочинний вираз антигуманностi - не мiг наблизити прекрасну легкосиню дальзагiрню комуну.