Українська література - статті та реферати

Еволюція жанру байки в руслі просвітницьких тенденцій

Всі публікації щодо:
Літературознавство

1.1. Жанрова специфіка байки в системі просвітницького реалізму.

Байка — поширений жанр просвітницької літератури, бо має виразне дидактичне спрямування на виховання моральних якостей шляхом викриття індивідуальних та суспільних вад. Байка за жанровою ієрархією — «низький» жанр, бо зображує простолюд, часто через алегорію, деперсоніфіковані образи (тварин, природних явищ, предметів тощо) та ситуації його життя, переважно зумовлені зіткненням інтересів нижчих та вищих верств. Мораль, що є обов’язковим структурно-змістовим елементом байки, підкреслює дидактизм та раціоцентризм творів цього жанру, властивий і для просвітницького реалізму. Стилістика нової української байки дозволяє імітацію мови простолюдинів (що логічно продовжує традиції бурлескного стилю), використовує фольклорні джерела (прислів’я, анекдоти, казки), що також мають дидактичні цілі, транслюють народну мораль. В умовах імперської цензури байка з її алегоричним письмом стала на десятиліття зручним «форматом» для латентної критики суспільно-політичного ладу. Зі зміною естетико-стильових домінант — з бурлеску до реалізму — жанр байки в українській літературі еволюціонує, що виявляється на рівні тематики, проблематики, стилістики. Орієнтація на фольклор (у перші десятиліття ХІХ ст.) призвела до виникнення таких різновидів байки, як байка-казка, байка-приказка.

1.2. Байка у творчості П. Гулака-Артемовського.

У творчості письменника наявні такі жанрові різновиди: байка-мініатюра (короткий віршований твір на 4 рядки, змістовно споріднений з анекдотом, часто базований на прислів’ї, приказці; такими є байки «Лікар і здоров’я», «Дурень і розумний», «Цікавий і мовчун» та ін.), байка-казка (розгорнутий віршований твір із фабулою та лаконічним одноподієвим сюжетом, з розгорнутими діалогами та авторськими описами, що деталізують зображення, мораллю; до таких належать «Пан та собака», «Солопій та Хівря, або Горох при дорозі», «Тюхтій та Чванько»), традиційна байка («Батько та син», «Дві пташки в клітці», «Рибка»). Байки П. Гулака-Артемовського в переважній більшості є переспівами творів польського байкаря І. Красіцького. Байкам Гулака-Артемовського притаманна фольклорна поетика: наслідування стилю народної оповідки, анекдоту, вагоме місце відведено авторській характеристиці подій та персонажів, діалоги героїв, їхні репліки по-розмовному скорочені, синтаксично неповні, насичені вигуками, поширені просторічні форми слів, лайливі слова, прислів'я та приказки, порівняння, що надають байкам бурлескного звучання. Тематика та проблематика байок — вузькопобутова з морально-етичними та соціальними елементами.

1.3. Байки та приказки Л. Боровиковського.

Основні віхи життя й особливості творчості Левка Івановича Боровиковського (1806 ‑ 1889): навчання в Полтаві (вплив І. Котляревського), навчання в Харківському університеті (вплив П. Гулака-Артемовського та ін. української еліти), перекладацька творчість, різноманітність жанрів, масштабність доробку).

За різними даними, перу Л. Боровиковського належать від 250 до 600 віршованих «байок і прибуток» російською та українською мовами, з яких відмий 191 твір. 177 байок були опубліковані у виданні «Байки й прибаютки Левка Боровиковського» 1852 року, хоча були створені на поч. 30-х. У них переважає побутова тематика та моральна проблематика (бідність — багатство, здирство суду, право багатих ‑ безправ’я бідних, пороки: лінощі, пияцтво, заздрість, дурість, хвалькуватість («Пан», «Суд», «Голова» та ін.)), використовуються сюжети байок Езопа, Федра, І. Красіцького та І. Крилова та народна творчість (анекдоти, приказки, приповістки). Байки Л. Боровиковського, на відміну від наступників, мають стислий сюжет, мораль виражена через афоризм, приповідку чи прислів'я: («П'яному і море по коліна» («П'яний»), «Сова хоч спить, та курей бачить» («Курча»)). Байки останніх років життя — «Вода та гребля», «Слін, свиня і звірі», «Лисиця — охвіцер» — сюжетно розгорнуті байки, критика дійсності в них значно рішучіша. Отже, для байкарського доробку Л. Боровиковського властиві лаконізм, дотепність, зв’язок з фольклором, життєвість, відсутність алегорій, сатири (у більшості творів).

1.4. Еволюція байки у творчості Є. Гребінки.

Основні віхи життя Євгена Павловича Гребінки (1812 ‑ 1848): навчання в Ніжинській гімназії, служба в Петербурзі, громадська, видавнича діяльність, масштабна прозова творчість українською та російською мовами. У 1834 р. вийшла його збірка байок «Малороссийские приказки». В окремих байках Є. Гребінки взято за основу мотиви й сюжети байок І. Крилова, а також творчо використані мотиви творів античних авторів та їхніх послідовників. Новаторським у байках митця є іронічно-сатиричне зображення соціальних, національно-побутових суперечностей, уведення образу оповідача-тлумача, алегоричних образів, що зближують їх із фольклором. Жанрові форми байки урізноманітнено — гумореска, драматична сценка. У байках Є. Гребінки зімітовано світогляд українського селянина, хоча часом позиція оповідача видає його належність до еліти передусім розумінням соціальних антагонізмів, тонкістю алегорій. Більшість його байок —»Сонце та Хмари», «Школяр Денис», «Грішник», «Ворона і Ягня», «Вовк і Огонь» та інші —побудовані на зіставленні двох моралей — панської і народної, хижацької і гуманної. Для своїх байок Гребінка використовує традиційні в народній творчості персонажі Ведмедя, Вовка, Лисиці, Орла, а з другого боку постають Віл, Зозуля, Ягня, Конопляночка. Байки Є. Гребінки, як і Л. Боровиковського, пов'язані з народними приказками й прислів'ями (так, повчання байки «Школяр Денис» взято з прислів'я «Пани б'ються, а в мужиків чуби тріщать» тощо).

1.5. Байка у творчості Л. Глібова.

Леонід Іванович Глібов (1827 ‑ 1893) — байкар, поет, драматург, автор творів для дітей. Виділяють два періоди байкарської творчості Л. Глібова: 50 ‑ 70-ті роки та з середини 80-х і до смерті митця. У його байках (усього понад сто творів) переважно розробляється фабула байок І. Крилова, яка реалізується в модусі національної культури та ментальності. Стильова своєрідність байок Л. Глібова полягає в посиленому ліризмі, що часом зумовлює безфабульність творів, чим виводить їх за межі жанру і зближує з пейзажним віршем, медитацією тощо. Тематичний спектр байок Л. Глібова: засудження людських вад («Лебідь, Щука і Рак», «Цуцик»), викриття соціальної несправедливості (наприклад, у судочинстві) («Мірошник», «Вовк та Мишеня»). Байки Л. Глібова видавалися 1863, 1872, 1882 і повне видання 1897 року. Проблематика байок Л. Глібова зосереджена на соціальній несправедливості («Громада»), а також морально-етичних вадах (лінощах («Мірошник»), скнарості («Охрімова свита»), лицемірстві («Зозуля та півень») тощо. Байки Л. Глібова відрізняються динамічним сюжетом, за рахунок монологів та діалогів увиразнюється проблематика. Мораль байок Л. Глібова чітка, лаконічна, майже афористична. Лексика — колоритна, вона відзначається великою кількістю пестливих форм, що характерно для української поетики.

1.6. Синтез байки та гуморески в «співомовках» С. Руданського.

Твори, написані на основі фольклору, народних анекдотів, приказок. Три книги «Співомовок» під іменем Вінка Руданського вийшли в Петербурзі й увібрали доробок цього жанру за 1851 — 1860 рр. Тематичні різновиди співомовок такі: викриття потворних явищ тогочасної дійсності («Почому дурні»), побутова сатира («А не халасуй», «Ні зле, ні добре»); висміювання церковнослужителів («Жалібний дяк», «Окуляри»); життя козаків-запорожців («Козацька міра», «Рабин і запорожець»). Лаконічність, дотепність «співомовок» С. Руданського виявляє їхню генетичну пов'язаність із байками-приказками П. Гулака-Артемовського.

Список рекомендованої літератури

Історія української літератури ХІХ ст. [Текст]: підручник у 2 кн. / за ред. акад. М. Жулинського. Кн.1. — К.: Либідь, 2005. — С. 64 — 88, 142 ‑ 179.

Історія української літератури та літературно-критичної думки першої половини ХІХ ст. [Текст]: підручник / за ред. О. А. Галича. — К.: Центр навч. л-ри, 2006. — С.133 ‑ 190.

Історія української літератури ХІХ ст. [Текст]: навч. посіб. у 3 кн. / за ред. М. Т. Яценка. Кн. 2. — К.: Либідь, 1996. — С.144 ‑ 164.

Єфремов, С. Глібов [Текст] / Єфремов С.О. // Історія українського письменства. — К.: Femina, 1995. ‑ 687с. — С.412 — 414.

Українська дожовтнева байка [Текст]: антологія. — К.: Дніпро, 1966.— 366 с.

Павлюк, М. П. Гулак-Артемовський з погляду текстології [Текст] / М. Павлюк // Слово і час. — 1990. ‑ №1. — С.45 ‑ 51.

Куценко, Л. Байка П. Гулака-Артемовського «Пан та собака» (Національне в соціальному змісті твору) [Текст] / Л. Куценко // Дивослово. — 2003. ‑ №8. — С.2 ‑ 4.

Степанишина, Ю. Розвиток українського байкопису (від Гр. Сковороди до Л. Глібова) // Українська література в загальноосвітній школі. — 2000. ‑ №3. — С. 55 — 62.

Гребінка, Є. Байки. Поезії [Текст] / передм. С. Д. Зубков / Є.П. Гребінка. ‑ К.: Дніпро, 1990. — 247 с.

Сиваченко, М., Деко, О. Леонід Глібов [Текст]: дослідження і матеріали / М. Є. Сиваченко, О. А. Деко. ‑ К.: Дніпро, 1969. — 288 с.

Деркач, Б. Леонід Глібов: життя і творчість [Текст] / Б. А. Деркач. ‑ К.: Дніпро, 1982. — 252 с.

Бондар, М. Леонід Глібов: негативи, позитиви, маски [Текст] / М. Бондар // Слово і час. — 1997. ‑ №4. — С. 52 — 61.

Марценюк, С. Слово і час Леоніда Глібова [Текст] / С. Марценюк // Дивослово. — 1996. ‑ №9. — С. 60 — 61.

Герасименко, В. Степан Руданський: життя і творчість [Текст] / В. Я. Герасименко; АН УРСР, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка. ‑ К.: Наукова думка, 1985. ‑ 180 c. ‑ (Лiтературознавство)

Сиваченко, М. Студії над гуморесками Степана Руданського: порівнял.-культур. аспект [Текст] / М. Є. Сиваченко. ‑ К.: Наук. думка, 1995. — 447 с.

NB

Алегорія — різновид інакомовлення, спосіб двопланового художнього зображення, що ґрунтується на приховуванні реальних осіб, явищ і предметів під конкретними художніми образами, що мають характерні ознаки приховуваного.

Байка — коротке, переважно віршоване ліро-епічне оповідання алегоричного плану, що має дидактичний зміст.

Переспів — твір, поетика якого ґрунтується на наслідуванні елементів стилістики, мотивної, образної системи, композиції першоджерела без його комічного чи сатиричного пародіювання.



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.