Українська література - статті та реферати

Драматургія В. Винниченка: проблематика, особливості поетики

Всі публікації щодо:
Винниченко Володимир

Винниченко займає виняткове місце в історії української драматургії, українського модерного театру. Його твори значною мірою сприяли модернізації тогочасного українського театру, виведенню його на європейський рівень. Драми формою і своїм змістом витворювали своєрідну національну новаторську драматургію в дусі новітніх течій європейської драми - драм Ібсена, А.Чехова, М.Метерлінка. Їхня тематика, як і тематика інших творів письменника і драматурга, була цілком традиційною - дослідження людської особистості, морально-психологічне випробовування внутрішніх сил людини у боротьбі за утвердження свого «я». Але інтерпретація цих тем і морально-етичні проблеми, що поставали з творів Винниченка були новаторством в українській літературі початку 20 століття. Винниченкові п’єси руйнували канони сценічного дійства, які виношував етнографічний, романтично-сентиментальний і водевільно-розважальний український театр. Герої цих п’єс прагнули незалежності від будь-кого і будь-чого: моралі, приписів, умовностей. Вони прагнули бути «чесними з собою». Але, як зазначав сам Винниченко, ніхто з його героїв не був по-справжньому «чесним з собою», оскільки вони лише прагнули цього. В.Винниченко розумів, що настав час європеїзувати український театр, тобто надати йому філософської глибини, гостроти морально-етичних колізій, динамізувати дію. Дискусії про тезу «чесності з собою» розгортаються у драмі «Мементо». В. вивчає буття ідей і носіїв цих ідей. Проблематика п’єс різноманітна. Першу третину складають численні психологічні драми, присвячені проблемам інтимних взаємин, родинних відносин («Брехня», «Щаблі життя», «Пригвождені», «Чорна Пантера і Білий Ведмідь», «Пісня Ізраїля»). Друга третина складається з творів, де морально-етичну, духовно-національну проблематику сполучено з революційно-соціальною тематикою («Великий Молох», «Меmento», «Базар», «Дочка жандарма», «Гріх», «Між двох сил», «Пророк»). Третя група - сатиричні п’єси («Молода кров», «Співочі товариства», «Панна Мара»)