Українська література - статті та реферати

Мала проза Ольги Кобилянської 1890-1903 років. Тематична і жанрова різноманітність: актуальність проблематики, модерна стилістика

О.Кобилянська сказала своє слово і в жанрі новели. Новела, образок, шкіц, фрагмент, оповідання, фантазія — ці назви, як і поезія в прозі, досить поширені в Кобилянської. Новела Кобилянської відмінна від оповідань її попередників у літературі — відмінна сюжетом, темою, персонажами, а насамперед, способом письма, творчим стилем.

У 1891 році виходе новела «Аристократка», де постає проблема гідності людини, її гордості в тяжких обставинах. Велику функцію відіграють у новелі пейзажі (картина зими).

У 1895 році була написана новела «Жебрачка», яка відрізнялась глибоким настроєним і сповненим трагізмом малюнок людської долі. В новелі «Жебрачка» письменниця вперше показує людину з народу, яка опинилася без засобів до існування, живе з милостині.

Пізніше К. пише новелу «Мати божа», де постає проблеми митця і суспільства, особистого і громадського та свободи творчості. Новела емоційно насичена пейзажами (осінь, дощові краплі — сльози). У наступних новелах («Природа», «Час», «Некультурна») Кобилянська звертається до образів гордих і незалежних гуцулів. Автор зображує вірування селян та світобачення горців. В новелі Природа зіткнулися два світи — світ природи і світ міщанський. Письменниця не ідеалізує життя гуцула, але бачить, що у його житті більше змісту і краси, ніж у паночки. В «природі» К. виявила себе як майстер обвивати свій твір ліризмом, проникати в глибінь почуттів і мрій. К. створила декілька фантазій «Поети» та «Смутно колишуться сосни». У «Поетах» продовжується тема митця. Твір побудовано на ліричних роздумах над призначенням поета, мистецтва. «Смутно колишуться сосни» - це сумна скарга душі митця. Низку новел письменниця присвятила будням буковинських селян («Банк рустильний», «У св. Івана»).