Українська література - статті та реферати

Ольга Кобилянська і Леся Українка. Стаття Лесі Українки «Малорусские писатели на Буковине»

Всі публікації щодо:
Українка Леся

Л. Українка у своїй статті «Малорусские писатели на Буковине» пише, що Кобилянська не продовжувачкою манери Федьковича. Вона зазначає, що німецький вплив помітно відобразився на стилі письменниці. Що ідейний рівень розвитку Кобилянської вище, ніж у інших буковинських письменників, які розвивалися під впливом польської літератури. Також Л. Українка зазначає, що у своїх творах Кобилянська порушує найрізноманітніші теми. Найбільше відзначений нею тип інтелігентної жінки, що бореться за свою індивідуальність проти середовища. Цій темі присвячено оповідання «Людина» і роман «Царівна». Після них Кобилянська написала багато дрібних оповідань, з яких більшість належить до ліричних віршів у прозі. В них найреальніші картини вона постійно супроводжує ліричними відступами, які нагадують симфонії, де враження пейзажу і руху душі зливаються в одну нероздільну гармонію. Кобилянська, пережила сильний вплив філософії Ніцше, виявляє часто прагнення до ідеалу «надлюдини». Протест особистості проти середовища зображено у «Valse mélancolique», де з великою пластичністю зображені три жіночих типу. Але Українка відзначає, що письменниця не завжди цурається «долин»; доказом служить повість «Некультурна», де під симфонічний акомпанемент розповідається історія селянки-гуцулки, емансипованої не по теорії, а по інстинкту. Ескіз «Банк рустикальний» дає картину горя селянина, пригніченого незрозумілою для нього математикою селянського банку і розуміє тільки одне, що він із господаря перетворився на жебрака. Ця картинка написана зовсім іншою манерою, ніж всі інші оповідання Кобилянської.