Українська література - статті та реферати

Особливості психолінгвістичної теорії О. Потебні

Олександр Потебня (1835-1891) - відомий лінґвіст, теоретик літератури, професор Харківського університету. Естетичні ідеї О. Потебні вплинули на розвиток філологічної думки XX ст. як на Україні, так і в Росії, а також знайшли своє відлуння у багатьох європейських літературно-теоретичних моделях. Основні праці" "Думка й мова" (Мысль и язык, 1862), "Із лекцій з теорії словесности" (Из лекций по теории словесности, 1894), "Із записок з теоріїсловесности" (Из записок по теории словесности, 1905). На формування лінґво-естетичних концепцій Потебні мали вплив такі представники німецької філософії, як В. Гумбольдт, Г. Штайнталь, Г. Льотце, M. Лацарус.

Одна із фундаментальних засад системи мислення Потебні - це ідея мови як пізнавальної діяльности: "мова не є засобом вираження готової думки, а її створення; вона не відображає світоспоглядання, яке склалося, а діяльність, яка його складає". На основі цієї ідеї вчений дає своє розуміння ролі слова як засобу спілкування і як засобу творення думки. Він висуває твердження про відмінність однієї і тієї ж словесно вираженої думки у мовця і слухача, а також про нетотожність висловленого значення і значення рецепційного. Потебня розробив своє вчення про внутрішню форму слова. Згідно з цим вченням, кожне слово за своєю структурою становить сукупність членороздільного звуку, внутрішньої форми й значення (змісту). Внутрішня форма близько пов'язана з етимологічним значенням слова і є "відношенням змісту думки до свідомости". Внутрішня форма виступає як засіб передачі значення, а слово - як засіб поєднання членороздільного звуку з чуттєвим образом. За Потебнею, завдяки слову відбувається перехід від образу предмета до поняття про предмет: не існує думки без мови і мови без думки.

Вчення про внутрішню форму слова Потебня застосував і до художнього твору, висунувши три тези: а) мова - це прообраз усякої творчої діяльности, і слово містить у собі "таємницю" творів мистецтва; б) мистецтво за своєю структурою споріднене зі словом, мистецький твір - це нерозривна єдність образу та ідеї, оскільки слово є єдністю образу та ідеї; в) мистецтво, як і слово, виникає не для образного вираження готової думки, а як засіб створення такої нової думки, яку неможливо виразити у теоретичному мисленні. На думку Потебні, основними складниками мистецтва є образ значення, його мова полісемантична, а його специфіка ґрунтується на неадекватності кількости образів і множинності можливих значень. Для Потебні поетичний образ є радше лінгвістичною, ніж психологічною категорією, а поетичний текст він подає як алгоритм X = а < А, в якому X - зміст або ідея, a - текст, А - письменницька і читацька перцепція. Рецепція поетичного твору - це інверсія процесу творення.