Українська література - статті та реферати

Юрій Андрухович (рік народження 1960)

Всі публікації щодо:
Андрухович Юрій

Таня Гаев та Зоряна Гук


Поет, прозаїк, есеїст, перекладач. Народився 13 березня 1960 р. у м. Станіславі (тепер Івано-Франківськ). Закінчив Український поліграфічний інститут імені І. Федорова у Львові (1982) та Вищі літературні курси при Літературному інституті ім. М. Горького в Москві (1991). Кандидат філологічних наук (1996). Разом із Віктором Небораком та Олександром Ірванцем заснував 1985 р. відому в Україні поетичну групу «Бу-Ба-Бу» і є Патріархом «Бу-Ба-Бу». Декілька років співпрацював із газетою «День», на сторінках якої опублікував понад 70 есе. Лауреат кількох міжнародних та вітчизняних премій. Член Асоціації українських письменників. Живе і працює в Івано-Франківську.

Юрій Андрухович – автор книг поезій: «Небо і площі» (1986), «Середмістя» (1989), «Екзотичні птахи і рослини з додатком «Індія»: Колекція віршів» (1997), книг прози «Рекреації» (1997), «Московіада» (2000), «Перверзія» (1996), книг есеїстки: «Дезорієнтація на місцевості. Спроби» (1999) і спільної з Анджеєм Стасюком – «Моя Європа» (2001), роману «Дванадцять обручів» (2003), «Таємниця» (2007), один із авторів книги «Бу-Ба-Бу» (1995) і журнального проекту «Крайслер Імперіал» (1995), упорядник антології нової української поезії, перекладеної німецькою мовою. Лірика Ю. Андруховича органічно врощена в художню культуру Галичини з її яскравою національною означеністю, поцінуванням рафінованої інтелігентності й тонким гумористичним обарвленням.

Уперше як прозаїк Юрій Андрухович виступив з циклом армійських оповідань «Зліва, де серце» (1989), напутнє слово до яких написав Валерій Шевчук. Оповідання викликали велике зацікавлення читачів, а згодом за їхніми мотивами було знято художній фільм «Кисневий голод».

Твори Андруховича перекладені багатьма іноземними мовами.

Письменник перекладає з англійської, польської, німецької та російської мов. З-поміж його перекладів варто виділити трагедію Вільяма Шекспіра «Гамлет» (2000), повість Райнер Марія Рільке «Повість про кохання і смерть корнета Крістофа Рільке» (1993), роман Тадеуша Конвіцького «Малий апокаліпсис» (1991).

За трагедією В. Шекспіра «Гамлет» у перекладі Андруховича з успіхом йдуть вистави у Київському молодіжному тетрі.

Юрій Андрухович – один із провідних сучасних українських письменників, з іменем якого слушно пов'язують розвиток постмодернізму в українській літературі. Його прозі властиві гра з текстом і читачем, імпровізаційність, колажність, еротизм та любов до магічного і надзвичайного.

Юрію судилося бути багато в чому першим серед свого покоління. Чи не першою ластівкою, яка сповістила про прихід нової хвилі в українській літературі, була публікація його добірки оповідань з армійського життя «Зліва, де серце». Однак справжнє визнання Андруховичу-прозаїку, прекрасному літературному розбишаці, приніс перший роман «Рекреації». Після його публікації Ю. Андрухович прокинувся знаменитим. Із романом увірвалися в українську літературу не лише нова карнавальна стихія і енергетика, а й бешкетний дух молодого літератора. І цим він вражав і захоплював багатьох шанувальників художнього слова, однак читачі старшого покоління були шоковані нецензурною лексикою у романі в непошаною до «високих ідеалів». Роман Ю. Андруховича «Перверзія» (1996), події якого розвиваються у Венеції, є яскравим взірцем постмодерної прози, це своєрідний український «Улісс». І хоча всі романи письменника по-своєму цікаві, але «Рекреації» і далі залишаються особливими, і далі не втрачають своєї сили й привабливості. З малої прози письменника справжнім шедевром є параісторичне оповідання «Самійло з Немирова, прекрасний розбишака». В останні роки щедро розкрилося обдарування Андруховича і в есеїстиці.



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.