Українська література - статті та реферати
Жанри епосу. Генезис і родові ознаки
Всі публікації щодо:
Теорія літератури
Типологія епосу та його жанрів була розроблена Арістотелем, Лессінґом, Шеллінґом, Гегелем, Франком. Головне в їхніх працях — епос розкриває об'єктивну картину навколишньої дійсності. В його основі лежить подія. Кожний епічний твір передає певний випадок або цілу історію життя героя чи героїв. Це не значить, що людські настрої, емоції чи переживання випадають з поля зору письменника. Вони визначають поведінку героїв, спрямовують логіку розвитку людських характерів. Автор епічного твору веде ретельний аналіз дійсності, з'ясовуючи причини та наслідки кожного кроку героїв, подаючи життя у його природному саморусі. Епос використовує в повному обсязі весь можливий арсенал зображувальних засобів (вчинки героїв, портрети, прямі характеристики, діалоги, монологи, полілоги, пейзажі, жести, міміку, інтер'єри, умовність тощо).
Епос — (від гр. «слово, розповідь»)
Основні особливості епосу:
* розповідь про події як такі, що вже відбулися;
* зображення людини через її вчинки, поведінку, особливості мови тощо;
* описи різних видів;
* рівний («епічний») тон викладу;
* менш інтенсивне, ніж у ліриці використання образотворчих засобів;
* прозова форма (крім байки).
Оповідання та повість.
І в оповіданні, і у повісті змальовуються події та образи людей; основний спосіб викладу — розповідь; матеріал викладається у прозовій формі. Відрізняються одне від одного обсягом матеріалу та ступенем докладності зображення.
Оповідання бере свій початок від народних переказів про події і виникло дуже давно. Оповідання за кількістю посідають перше місце серед епічних творів.
Повість виникла в літературі східнослов’янських народів і лише в ХІХ ст. перейшла в деякі західноєвропейські країни. Термін цей походить відс лова «повідати» і в різні епохи мав неоднаковий зміст. Тільки наприкінці ХІХ ст. термін «повість» остаточно закріпився за творами середньої епічної форми. Місце повісті між оповіданням і романом визначається як широтою охоплення життя і ступенем докладності зображення його, так і обсягом.
Роман — розповідь про важливі і складні суспільні процеси, багатогранно і у розвитку зображена значна кількість персонажів.
Роман—епопея — розповідь про події всенародного значення, створення сильних характерів, зображення життя не одного, а кількох поколінь, масштабність.
Нарис — художньо-публіцистичний жанр на актуальну тему сучасності, в якому розповідається про справжні події (часто на документальній основі).
Новела — розповідь про незвичайну подію зі стрімким розвитком сюжету, із різкими зламами.