Українська література - статті та реферати

Способи утворення строфи

Всі публікації щодо:
Теорія літератури

Вид строфи залежить від кількості в ній рядків і розташування рими. Отже, рима може виступати як композиційний фактор.

Види строфічної будови

Дворядкова строфа складається з об’єднаних парною римою (АА) двох рядків, що виражають закінчену думку. (Наприклад: «Нова радість стала»).

Терцет (ААА, АБА, ААБ) — строфа, що складається з трьох рядків, і всі три або два з них охоплюються однаковою римою. (Наприклад, у сонетах М. Рильського).

Терцини (АБА, БВБ, В) — трирядкова строфа староіталійського походження з особливим римуванням. Перший рядок римується з третім, а другий — з першим і третім рядком дальшої строфи. Замикаються терцини першим рядком наступної строфи. (Наприклад: І. Франко «Мойсей» (Пролог)).

Катрен (чотиривірш) — найпоширеніша строфа, що складається з чотирьох рядків з перехресним, суміжним або кільцевим римуванням; можлива й одна рима в усіх рядках строфи. Строго витримані чотирирядкові строфи, викінчені в смисловому відношенні, називаються стансами. (Наприклад: М. Рильський «На білу гречку впали роси»).

Квінтил — п’ятирядкова строфа складається з п’яти рядків з двома римами; перша рима об’єднує два рядки, а друга — три (АБАББ, АБААБ). (Наприклад: М. Бажан «На переправі»).

Секстина — класична шестирядкова строфа старофранцузького походження, яка складається з катрена й дворядків, що римуються між собою (АБАБВВ). (Наприклад: Леся Українка «Мій шлях»).

Октава — класична строфа, що складається з восьми рядків. Це обов’язково п’яти- або шестистопний ямб з трьома перехресними жіночими римами, що чергуються з трьома чоловічими, а останні два рядки римуються між собою (АБАБАБВВ). (Октавою деякі твори писав М. Бажан).

Децим — десятирядкова строфа з певним чітким римуванням. Перші чотири рядки мають перехресне римування, потім два рядки римуються парним римуванням, а останні чотири — кільцевим римуванням. (Наприклад: І. Котляревський «Енеїда»).

Чотирнадцятирядкова строфа характерна таким римуванням: перші чотири рядки об’єднані перехресною римою, наступні чотири рядки — суміжною, потім іде кільцеве римування і, нарешті, два останні рядки римуються між собою (АБАБВВГГДЕЕДЖЖ). Таку строфу називають онєгінською.

Тріолет — строфа старофранцузького походження, що по суті являє собою закінчений вірш. Складається з восьми рядків чотиристопного ямба, причому перший рядок строфи повторюється повністю три рази, а другий рядок — два рази. Строфа об’єднується двома римами. Перша рима (А) охоплює п’ять рядків, а друга (Б) — три рядки (АБАААБАБ). (Наприклад: М. Вороний «Вітайте, друзі ви мої»).

Сонет — це вірщ, який писаний п’яти- або шестистопним ямбом і складається з 14 рядків (4+4+3+3 = 2 катрени + 2 терцети), поділяється на дві частини: перша частина — заспів (теза) — складається з 8 рядків, а друга — виспів (висновок) — з 6 рядків. Сонети писали І. Франко, М. Рильський, Є. Маланюк, М. Зеров.

Білий вірш — вірш, що не має рими і не розбитий на строфи. Ним користувалися Леся Українка, П. Тичина, М. Рильський.

Верлібр (вільний вірш) — це коли рими розміщені без певного порядку, кількість стоп у рядках різна, але розмір і ритм вірша єдиний. (Наприклад: П. Тичина «Вітер з України», І. Драч «Балада про соняшник»).

Вірш Маяковського — це вірш, у якому немає правильного чергування наголосів, відсутня строфа, багато внутрішніх пауз, слова в рядку розташовуються так званими східцями і мають назву рубленого рядка.

Акростих (акровірш) — це вірш, перші літери якого утворюють якесь слово або фразу, ім’я чи тему вірша. (Наприклад: Л. Глібов «Хто вона?»).



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.