Українська література - статті та реферати

Літературознавство як наука. Допоміжні літературознавчі дисципліни

Літературознавство — це наука про літературу як вид мистецтва.

Традиційно виділяють основні та допоміжні літературознавчі дисципліни. До основних зараховують теорію літератури, історію літератури, літературну критику. Допоміжними вважають бібліографію, текстологію та літературознавчу історіографію. Деякі дослідники виводять як допоміжні літературознавчі науки: компаративістику, перекладознавство, герменевтику, палеографію, історіографію, бібліографію.

Компаративістика — це наукова дисципліна, метою якої є виявлення міжлітературних зв’язків на основі зіставлення творів та явищ національних письменників одного чи різних історичних періодів. Більшість учених дотримується думки про функціональну відмінність компаративізму і зіставного літературознавства, вважаючи, що у першому випадку йдеться про загальні аспекти науки про літературу в її взаємозв’язках, а в другому — про жанри історико — літературних та літературно-критичних праць.

Історіографія — спеціальна галузь історичної науки, яка вивчає тенденції розвитку історичних знань, історичної думки, діяльність наукових осередків та центрів історичної науки, внесок визначних істориків у збагачення історичних знань світової історії.

Застосовується у трьох значеннях:

- як спеціальна галузь історичної науки, що вивчає її історію, процес нагромадження і розвитку історичних знань

- як сукупність досліджень, наукової літератури, присвячених певній добі, періоду, проблеми, події, регіону чи країні

- як науковий аналіз повноти і достовірності дослідження в історичній науці тієї чи іншої проблеми, теми, події, певного періоду конкретної особи

Історіографія вживається у вдосконаленні методології історичних досліджень.

Бібліографія — галузь знання про книгу, газету або інший бібліотечний документ, завданням якої є:

- виявлення, облік, опис, систематизація і якісний аналіз творів друку

- складання різних бібліографічних показників, які полегшують і сприяють кращому використанню друкованої продукції з науковою, практичною і виховною метою

- розробка принципів і методів бібліографування друкованих творів і організації бібліографічної роботи

Перекладознавство — це самостійна галузь прикладної лінгвістики, присвячена найважливішим поняттям, проблематиці, термінології перекладознавства.

Вчення перекладознавства полегшує розуміння мовних явищ при опануванні конкретних мов у контексті перекладознавчої науки.

Мета перекладознавства — створити теоретичну основу для подальшого набуття ними практичних умінь і навичок у галузі перекладу та вивчення моделей і закономірностей процесу перекладу і перекладацьких відповідностей, а також способів перекладу текстів різних жанрів і стилів.

Палеографія — одна з допоміжних літературознавчих дисциплін. Палеографія вивчає писемні знаки, особливості написання літер у різні періоди розвитку мови того чи іншого народу, почерки, своєрідність паперу кожної доби, художні прикраси — орнаменти тощо.

Герменевтика — у первісному значенні — напрям наукової діяльності, пов'язаний з дослідженням, поясненням, тлумаченням філологічних, а також філософських, історичних і релігійних текстів.