Українська література - статті та реферати
Види літературно-художнього образу
Всі публікації щодо:
Теорія літератури
Художній образ — це узагальнена і разом з тим конкретна картина людського життя чи навколишнього світу, що створена творчою уявою митця.
З погляду літературного напряму образи можуть бути:
· класицистичними (Тартюф, Гарпагон Мольера)
· романтичними (Мцирі Лермонтова, Тарас Бульба Гоголя).
· символічними (каменярі, вічний революціонер І. Франка).
· алегоричними (у байках, притчах, прислів’ях, приказках, загадках. Вовк втілює зажерливість і тупість, лисиця — хитрість, осел — упертість).
За своїм характером образи можуть бути:
· трагічними (Гамлет, Ромео і Джульєтта, Король Лір Шекспіра).
· комічними (Коробочка, Собакевич М. Гоголя).
За місцем у творі образи можуть бути:
· головними (Онєгін і Тетяна в романі О. Пушкіна «Євгеній Онєгін»).
· другорядними (Ленський і Ольга).
· епізодичними.
За ставленням автора образи можуть бути:
· позитивними (у комедії Івана Карпенка-Карого «Хазяїн» Золотницький, Соня, Калинович — позитивні образи).
· негативними (Феноген, Ліхтаренко — негативні).
За способом творення (типом асоціювання) образи ділять на:
· зорові,
· слухові,
· дотикові,
· смакові,
· запахові.
За рівнем художнього узагальнення розділяють:
· мікрообрази (тропи, фігури, фоніка),
· макрообрази (характери, символи, картини),
· мегаобрази (Всесвіт, природа, буття, Людина).
За предметом змалювання образи поділяються на:
· образи-персонажі (Іван Палійчук, Марія Гутснюк з повісті М. Коцюбинського «Тіні забутих предків»);
· образи-пейзажі (картина літнього поля у новелі М. Коцюбинського «Intermezzo»);
· образи-речі (кухоль, віник, мотовило у повісті І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я»);
· образи-емоції (радість, любов, ненависть, гнів);
· образи-поняття (честь, слава, обов’язок, доля).
За типом співвідношення між чуттєвим образом та його ідеєю образи ділять на:
· автологічні
· металогічні