Українська література - статті та реферати

Види літературно-художнього образу

Художній образ — це узагальнена і разом з тим конкретна картина людського життя чи навколишнього світу, що створена творчою уявою митця.

З погляду літературного напряму образи можуть бути:

· класицистичними (Тартюф, Гарпагон Мольера)

· романтичними (Мцирі Лермонтова, Тарас Бульба Гоголя).

· символічними (каменярі, вічний революціонер І. Франка).

· алегоричними (у байках, притчах, прислів’ях, приказках, загадках. Вовк втілює зажерливість і тупість, лисиця — хитрість, осел — упертість).

За своїм характером образи можуть бути:

· трагічними (Гамлет, Ромео і Джульєтта, Король Лір Шекспіра).

· комічними (Коробочка, Собакевич М. Гоголя).

За місцем у творі образи можуть бути:

· головними (Онєгін і Тетяна в романі О. Пушкіна «Євгеній Онєгін»).

· другорядними (Ленський і Ольга).

· епізодичними.

За ставленням автора образи можуть бути:

· позитивними (у комедії Івана Карпенка-Карого «Хазяїн» Золотницький, Соня, Калинович — позитивні образи).

· негативними (Феноген, Ліхтаренко — негативні).

За способом творення (типом асоціювання) образи ділять на:

· зорові,

· слухові,

· дотикові,

· смакові,

· запахові.

За рівнем художнього узагальнення розділяють:

· мікрообрази (тропи, фігури, фоніка),

· макрообрази (характери, символи, картини),

· мегаобрази (Всесвіт, природа, буття, Людина).

За предметом змалювання образи поділяються на:

· образи-персонажі (Іван Палійчук, Марія Гутснюк з повісті М. Коцюбинського «Тіні забутих предків»);

· образи-пейзажі (картина літнього поля у новелі М. Коцюбинського «Intermezzo»);

· образи-речі (кухоль, віник, мотовило у повісті І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я»);

· образи-емоції (радість, любов, ненависть, гнів);

· образи-поняття (честь, слава, обов’язок, доля).

За типом співвідношення між чуттєвим образом та його ідеєю образи ділять на:

· автологічні

· металогічні